З нагоди Дня відкритих даних програма «Прозорі міста» перевірила, чи забезпечують міські ради зручний доступ до відомостей про відкриті дані для своїх громад, тобто чи існує та наповнена «єдина точка входу» в тему open data на муніципальних сайтах.
Завдяки належно опублікованим відкритим даним мешканці будь-якого населеного пункту можуть отримати дуже різну інформацію – наприклад, ознайомитися з результатами голосувань своїх депутатів чи чергами дітей у заклади дошкільної освіти, фінансовою звітністю комунальних підприємств або даними про ремонт автомобільних доріг місцевого значення, переліком орендарів земель комунальної власності чи наявністю медичного обладнання в лікарнях і поліклініках.
Щоб робота з відкритими даними була системною і вони справді приносили користь, муніципалітети мають на регулярній основі:
- затверджувати / оновлювати розпорядчі документи, які регламентують сферу open data на рівні ОМС (положення / порядок про відкриті дані; перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних; перелік заходів / план дій із реалізації політики відкритих даних; визначення особи / осіб відповідальних за оприлюднення відкритих даних тощо);
- надавати публічну інформацію у формі відкритих даних у відповідь на запити громадян;
- оприлюднювати й регулярно оновлювати її на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних за принципом «єдиного вікна»;
- оприлюднювати та регулярно оновлювати її на вебсайті міської ради;
- проводити інформаційний аудит з подальшим поширенням результатів на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та звітів на вебсайті міської ради;
- використовувати відкриті дані задля ухвалення обгрунтованих управлінських рішень та створення корисних для громадян сервісів.
Проаналізувавши сайти 50 муніципалітетів найбільших за населенням міст України*, експерти програми зафіксували, що 39 із них мають окремий тематичний розділ на офіційному сайті, присвячений open data. Винятком стали п’ять сайтів обласних центрів – Одеси, Полтави, Сум, Харкова та Черкас, а також шість сайтів менших українських муніципалітетів – Бердичева, Конотопа, Ніжина, Олександрії, Павлограда та Первомайська. Тобто 78% міських рад потурбувалися, щоб користувачам було легше знайти інформацію про відкриті дані.
У розділі, присвяченому open data, цих 39 міст аналітики перевірили наявність посилань на розпорядчі документи та електронний кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а також, чи публікують міста інформацію про електронні інструменти, створені на основі їхніх відкрити даних.
Посилання на розпорядчі документи, що регламентують сферу open data на рівні ОМС, поширили в «єдиній точці входу» 29 із 39 міських рад. Окремі муніципалітети навіть створили спеціальні сторінки, присвячені нормативно-правовій базі відкритих даних – наприклад, Запорізька міська рада та Київська міська державна адміністрація.
Оскільки останні півтора роки Міністерство цифрової трансформації України наполягає, щоб оприлюднення відкритих даних ОМС здійснювалося із застосуванням принципу «єдиного вікна», аналітики також перевірили, чи містять тематичні розділи сайтів посилання на електронний кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. З’ясувалося, що такі посилання є у 21 міста, хоча подекуди спостерігаються формальні розбіжності. Так, на офіційному сайті Івано-Франківська посилання, пов’язане зі словами «Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради», насправді веде в електронний кабінет «Івано-Франківська міська рада» на data.gov.ua. Аналогічну ситуацію можна спостерігати і на сайті Калуша. Цю неузгодженість на сайтах муніципалітетів варто виправити.
Значно гірше виглядає статистика відстеження міськими радами електронних інструментів, створених на основі їхніх відкритих даних. Лише в тематичних розділах 5 міських рад – Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Луцька та Львова – можна знайти переліки таких сервісів.
Причому у випадку Вінниці йдеться про радше формальне ставлення до цього питання. Міська рада дає посилання на три дашборди, створені на основі open data, але два із них станом на лютий 2026 року вчасно не оновлені, а в третьому випадку неможливо перевірити, коли дані востаннє оновлювалися.
Кейс Запоріжжя – про сервіс «Місто для всіх», який був створений за рік до початку повномасштабного вторгнення, і, ймовірно, не оновлювався з того часу, бо відкриті дані Запорізької міської ради за рішенням Мінцифри не оприлюднюються з 2022 року.
У випадку Дніпра йдеться про два сервіси – мобільні застосунки «Dnipro GPS Inclusive» та «єДніпро», перший з яких оновлювався у 2020 році.
Отже, можна зробити висновок, що лише два муніципалітети роблять все від них залежне для відстеження сервісів, створених на основі наборів даних, – це міські ради Львова та Луцька.
У 10 із 39 міст в розділах офіційних сайтів, присвячених відкритим даним, не було посилань ні на розпорядчі документи, що регламентують сферу open data на рівні ОМС, ні на кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, ні на сервіси. Що ж містять ці розділи?
Найсумніші історії у Борисполя та Ізмаїла. Ізмаїльська міська рада оприлюднює у відповідному розділі про відкриті дані поточну інформацію про свої закупівлі. А розділ на сайті Борисполя містить лише одне зовнішнє посилання (http://data.gov.ua/users/3015), але через обмежений доступ побачити, куди воно веде, неможливо.
Тематичний розділ на сайті Дрогобича також містить лише одне посилання – на місцевий портал відкритих даних. Тобто із шести перелічених вище складових, які міські ради можуть комунікувати в розділі, присвяченому open data, міська рада Дрогобича комунікує лише одну – оприлюднення наборів на власному вебсайті. Те ж саме по суті роблять і ще три міські ради – Горішніх Плавнів, Кривого Рогу та Шептицького. З тою лише різницею, що вивантажити набори Горішніх Плавнів та Кривого Рогу можна з офіційних сайтів органів міського самоврядування, а набори Шептицького – з гугл-диска.
Ще чотири міські ради – Житомирська, Кам'янець-Подільська, Коростенська і Рівненська – у розділах, присвячених відкритим даним, надають доступ до переліку своїх наборів, який супроводжується відповідними посиланнями на data.gov.ua. Тобто ці міста діляться з мешканцями лише оприлюдненими на Єдиному державному порталі відкритих даних наборами, причому Житомир та Рівне – без застосування принципу «єдиного вікна».
Що варто зробити міським радам?
Щоб узгодити власну активність із європейськими підходами до публікації інформації та законодавством України, міські ради можуть зробити кілька практичних кроків:
1. Ознайомитися з результатами оцінювання рівня розвиненості екосистеми відкритих даних в межах Європейського індексу міст.
2. Відповідно до оновленої постанови КМУ № 835 затвердити новий внутрішній розпорядчий документ із Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Врахувати рекомендації Мінцифри і зазначити в цьому Переліку для кожного набору:
- відповідальність конкретних розпорядників за підготовку;
- відповідальність конкретних розпорядників за оприлюднення;
- частоту оновлення (не використовувати варіант «відразу після внесення змін»);
- формат (не використовувати позначення, які не є форматами – excel, API тощо).
3. Створити на офіційному сайті міської ради окремий розділ, присвячений відкритим даним.
4. В цьому тематичному розділі надати актуальні посилання на:
- документ, яким затверджено Положення / Порядок про відкриті дані;
- документ, яким затверджений актуальний Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;
- результати проведення трискладових тестів (у разі, якщо оприлюднення окремих наборів, визначених постановою КМУ № 835, не здійснюється);
- документ(и) про визначення особи / осіб відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
- рішення про приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних (у разі наявності);
- Переліки заходів / Плани дій із реалізації політики відкритих даних;
- документи, якими затверджено проведення інформаційного аудиту міської ради;
- звіти про проведення інформаційного аудиту міської ради.
5. Також поширити в зазначеному розділі посилання на:
- електронний кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, в якому оприлюднюються усі набори ОМС;
- місцевий портал відкритих даних (у разі наявності).
6. Зібрати інформацію про актуальні сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС (мапи, дашборди, чат-боти, мобільні додатки тощо), дати посилання на ці сервіси в тематичному розділі, присвяченому відкритим даним.
Створення тематичних розділів на сайтах є втіленням загальноєвропейських підходів до врядування, зокрема у роботі з публічною інформацією. Виконавши наші рекомендації, міські ради забезпечать мешканцям, журналістам, аналітикам, розробникам електронних сервісів зручний доступ до повної, актуальної і точної інформації, пов’язаної з відкритими даними, що сприятиме створенню нових корисних сервісів і підвищить прозорість роботи місцевої влади.
Джерело: Рубрика