У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже перевірили, як муніципалітети забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, працюють з електронними сервісами та відкритими даними, управляють публічними фінансами. П’ятим етапом дослідження став аналіз сфери доброчесності, належне функціонування якої є однією з ключових умов євроінтеграції України.

36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2025 рік і посіла у глобальному дослідженні Transparency International 104 місце з-поміж 182 країн. Результати усіх наших східноєвропейських сусідів — Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини — виявились вищими. Очолила Індекс представниця Євросоюзу Данія із 89 балами, а ще п'ять західноєвропейських членів ЄС увійшли до Топ-10. 

Одночасно останнє соціологічне дослідження Transparency International Ukraine показало, що переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Також понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що розв’язати цю проблему можна лише завдяки системним реформам.

На цьому тлі стає зрозумілим, чому боротьба з корупцією стала одним із базових пріоритетів на перемовинах про вступ України до Євросоюзу. Без численних згадок про реформи у сфері антикорупції та верховенства права не обходиться жоден документ — ані Звіти Європейської Комісії про розширення, ані План для Ukraine Facility, ані узгоджені ЄС критерії для України по трьох найважливіших кластерах. І хоча в цих документах переважно йдеться про необхідність реформ на національному рівні, корупція на місцевому рівні також суттєво підриває довіру до країни і свідчить, що демократичні інститути працюють недостатньо ефективно. 

Місцеве самоврядування завжди розпоряджалося значними ресурсами: бюджетами, землею, комунальним майном громад, а в умовах війни до цих ресурсів доєдналися мільйони євро міжнародної допомоги. Щоб в майбутньому ці мільйони євро трансформувалися в мільярдні інвестиції для відбудови та реалізації інших проєктів, органи місцевого самоврядування повинні зараз діяти максимально прозоро, відповідально і демонструвати справді системну роботу у сфері доброчесності. Наслідками такої роботи мають стати зростання довіри до влади українців та міжнародних партнерів, успішна реалізація планів відновлення і здійснення, нарешті, євроінтеграційних прагнень країни.

Методологія дослідження

«Євроінтеграційність» цього дослідження ґрунтується на положеннях Плану для Ukraine Facility і рекомендаціях Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023–2025 роки. У Звіті за 2025 рік ЄК зазначила, що Україна повинна вдосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від значних досягнень у реформах. 

Індикатори блоку «Доброчесність та протидія корупції» також враховують положення Дорожньої карти з питань верховенства права в межах вступу до ЄС, яка передбачає посилення мандату, спроможностей і підзвітності уповноважених підрозділів (осіб) ОМС, відповідальних за запобігання та виявлення корупції, наділення їх повноваженнями для ефективного моніторингу та підтримки впровадження Антикорупційних програм за сприяння Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). 

Методологія враховує також план реформ із 10 пунктів («план Качки–Кос»), пріоритетністю якого є невідкладні та високоефективні заходи у сферах антикорупції та верховенства права. В цьому плані, зокрема, йдеться про інтеграцію управління корупційними ризиками в загальноорганізаційний ризик-менеджмент, а також про забезпечення широкої інтеграції інструментів НАЗК у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів доброчесності аналітики збирали у травні 2026 року, але робили це з наголосом на результати діяльності ОМС за 2025 рік.

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та міста Київ. Обрані міста різного рівня прозорості репрезентують усі макрорегіони України та контексти війни (тилові міста; міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій). 

Рівень розвиненості екосистеми доброчесності аналітики оцінювали за 40 критеріями. Підсумковий результат вираховували як суму балів за кожен виконаний індикатор, максимальна оцінка для міста становила 100 балів. 

Аналітики перевіряли: 

• наявність нормативно-правових актів, які регламентують протидію корупції та правила етичної поведінки;
• свідчення активної діяльності органів ОМС (уповноважених виконавчих органів, постійних комісій), відповідальних за сферу доброчесності; 
• залученість міської ради до функціонування інструментів НАЗК; 
• оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері;
• відсутність згадок про посадовців та депутатів міської ради у базах даних, які фіксують факти порушення антикорупційного законодавства.

Оцінку 19 із 40 індикаторів, які стосувалися висвітлення питань протидії корупції на офіційному сайті міської ради, аналітики здійснювали із застосуванням принципу «єдиної точки входу». Тобто всі дані для оцінювання шукали в окремому тематичному розділі офіційного сайту. За відсутності такого розділу зі структурованою та зручною для пошуку інформацією місто отримувало 0 балів за відповідні індикатори і втрачало 46 балів зі 100 можливих. Важливо розуміти, що застосування принципу «єдиної точки входу», пов’язаного з орієнтацією на потреби користувачів, є принциповим під час оцінювання критеріїв Європейського індексу міст, адже він є основою сучасного врядування в ЄС.

Оскільки і Київрада, і КМДА мають власні уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції — Управління з питань запобігання та виявлення корупції секретаріату Київської міської ради і Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА — у випадку столиці експерти аналізували два офіційні сайти. Також через цю особливість було прийняте рішення: ставити за індикатори половину від максимально можливих балів, якщо обидва владних суб’єкта — і Київрада, і КМДА — мають втілювати відповідні індикатори, але при цьому один це зробив, а інший — ні. 

Крім офіційних сайтів міських рад, експерти програми аналізували дані Єдиного державного реєстру декларацій, Єдиного порталу повідомлень викривачів, окремих наборів відкритих даних із результатами діяльності НАЗК, а також вивчали зміст форм звітування про діяльність уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції за 2025 рік на Порталі доброчесності. Що стосується відомостей про притягнення посадовців та депутатів міських рад до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, то в пілотному дослідженні аналітики вивчали лише реєстр справ Вищого антикорупційного суду за допомогою платформи «ВАКС вирішив». Дані Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, не використовувались, оскільки станом на травень 2026 року частина даних реєстру щодо місця роботи і посади порушника була прихована. 

Результати дослідження

Середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Доброчесність та протидія корупції» на 49,5%. 

Найвищий результат у Луцька — 67 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — Хмельницький із 63 балами, далі — Запоріжжя, яке отримало 61 бал. Найменше балів у Одеси (30), Полтави (35) та Чернігова (36).

Луцьк став лідером завдяки тому, що муніципалітет свого часу створив робочу групу з оцінювання корупційних ризиків, сформував власний реєстр ризиків та розробив Антикорупційну програму на 2024–2026 роки. Окрім наявності актуальної програми, планомірність роботи засвідчив відповідний тематичний розділ на офіційному сайті ради. Як вже зазначалось, аналітики перевіряли в ньому висвітлення 19 аспектів антикорупційної діяльності, і у випадку Луцька переконались у наявності 11 із них. Також слід відзначити, що міська рада популяризує інструменти НАЗК та активно залучається до їх функціонування. Зокрема, виконавчий комітет і щонайменше десять комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а громадянам надається доступ до методичних матеріалів агентства. Позитивно вплинув на результат і той факт, що під час оцінювання експерти не знайшли згадок про посадовців та депутатів Луцької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році.

Хмельницький став ще одним містом, для якого згідно зі статтею 19 Закону України «Про запобігання корупції» розроблення Антикорупційної програми з реєстром корупційних ризиків не є обов’язковим, але міська рада торік керувалась нею. Обласний центр продемонстрував високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання етичної поведінки посадовців і депутатів. Згадок про представників Хмельницької міської ради майже не було в базах даних, що фіксували порушення, — єдиним винятком стали результати повної перевірки декларацій депутатки С.Баранської, де були виявлені ознаки недостовірних відомостей. Виконавчий комітет ради та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Експерти також встановили, що орган місцевого самоврядування має обидва документи, які регламентують етичну поведінку, — правила поведінки посадових осіб виконавчих органів та Кодекс етики депутатів. 

Прифронтове Запоріжжя продемонструвало високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю сектору запобігання корупції. Методичність роботи засвідчив добре наповнений тематичний розділ на офіційному сайті ради. Міська рада, а також принаймні 10 її комунальних підприємств та 10 комунальних установ вже підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а розпорядженням міського голови затверджено положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів. Також аналітики не знайшли згадок про посадовців та депутатів Запорізької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році. 

Що ж стосується аутсайдерів, то проблема у Одеси, Полтави та Чернігова виявилась однаковою. На офіційних сайтах цих міських рад наявні «єдині точки входу», але вони майже порожні. Із 19 посилань на нормативно-правові акти, реєстри, методичні матеріали, наявність яких аналітики перевіряли в межах оцінювання, у Полтави було опубліковано лише одне, а у Одеси та Чернігова — по три посилання. Тобто уповноважені підрозділи /особи з питань запобігання та виявлення корупції не доклали належних зусиль для того, щоб структурувати усю наявну в міській раді інформацію і узагальнити її у відповідному розділі сайта, і тим самим позбавили громадян можливості отримати зручний доступ до антикорупційних документів, методичних матеріалів, результатів моніторингу поточної ситуації тощо.

Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, зазначена у звітах уповноважених за 2025 рік, не вплинула на бали, які міські ради отримали за виконання критеріїв блоку «Доброчесність та протидія корупції». Про це свідчить коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, який дорівнює 0,22 з урахуванням Києва¹ або 0,02 без урахування столиці, де штатна чисельність уповноваженого підрозділу є унікально великою.

Сильні та проблемні сторони

Найбільш вдало 11 муніципалітетів впорались з індикаторами, які стосувалися відсутності згадок про посадовців і депутатів у базах даних, що фіксували факти порушення антикорупційного законодавства у 2025 році. Представники Запоріжжя, Кропивницького та Луцька не фігурували у жодній із проаналізованих баз даних, а відомості про представників Львова, Хмельницького та Чернігова були наявні лише в одній.

Що ж до окремих вдало виконаних індикаторів, то топпосадовці усіх досліджуваних муніципалітетів забезпечили вчасне подання щорічних декларацій за 2025 рік. Також аналітики констатували, що в базі даних НАЗК відсутні відомості про складені протоколи за ознаками недостовірних відомостей в результаті повної перевірки декларацій посадових осіб та депутатів 11 міських рад, яка завершилась у 2025 році.

10 із 11 міських рад створили на офіційному сайті міської ради окремий тематичний розділ, присвячений запобіганню та протидії корупції (виняток — Дніпро), забезпечили роботу уповноваженого підрозділу або уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, яка не поєднувала ці функції з іншими посадовими обов’язками (виняток — Чернігів), не були пов'язані з обвинувальними вироками, ухваленими ВАКС (виняток — Одеса), не дали приводів НАЗК скласти протоколи або затвердити обґрунтовані висновки щодо посадовців міської ради за результатами контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (в обох випадках винятком став Київ). 

Щодо найбільш проблемних індикаторів, то жодна міська рада не оприлюднила в своєму тематичному розділі посилання на сторінку постійної депутатської комісії, яка опікується питаннями запобігання корупції (в Харкові взагалі не вдалося знайти таку комісію, а в Одесі до її складу входить одна депутатка і засідання не проводились з листопада 2021 року). Це доволі символічний факт, який свідчить про те, що по-справжньому комплексного, системного погляду на антикорупційну діяльність, однією із складових якої є робота відповідної постійної комісії, немає в жодного муніципалітету. 

Крім того, жодна міська рада не поділилась з громадянами відомостями про наявність/відсутність у 2025 році повідомлень посадових осіб щодо конфлікту інтересів, а також про наявність/відсутність депутатів, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері виявилось найбільш проблемною зоною. Із п’яти критеріїв — два, зазначених вище, не виконав ніхто, а три інших виконав повністю або частково лише Київ:

• Київрада зібрала та оприлюднила докладну інформацію щодо повідомлень депутатами у 2025 році про конфлікт інтересів як на пленарних засіданнях ради, так і на засіданнях постійних комісій;
• Київрада опублікувала відомості про працівників, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у 2025 році (в той час як КМДА — ні);
• КМДА поширила результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування (Київрада цього не зробила).

Аналітики з'ясували, що Львівська міська рада регулярно оприлюднює інформацію щодо повідомлення депутатами про конфлікт інтересів на Інформаційному порталі депутатів, але посилання на цю сторінку відсутнє в «єдиній точці входу» в тему протидії корупції. 

Також у 10 міст немає важливого практичного інструмента — порядку отримання та розгляду повідомлень про порушення правил етичної поведінки посадовими особами та працівниками виконавчих органів ради (виняток — Львів).

На жаль, до сильних сторін, які продемонстрували 11 міських рад, не потрапило і оприлюднення засадничих документів, які регламентують в міських радах сферу доброчесності:

1. реєстру корупційних ризиків міської ради та її виконавчих органів; 
2. Антикорупційної програми / плану заходів щодо запобігання корупції;
3. Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради;
4. Кодексу етики / правил етичної поведінки депутатів ради.

Реєстри корупційних ризиків поширили лише ті, хто керувався у 2025 році своїми Антикорупційними програмами, — Київ, Луцьк і Хмельницький. План заходів щодо запобігання корупції оприлюднили у відповідному тематичному розділі Запоріжжя та Харків. П’ять інших міст, у яких також є тематичні розділи на сайтах, — Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Чернігів — не згадали про Антикорупційну програму / план заходів, актуальні станом на 2025 рік.

Затверджені міськими радами Кодекси етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників вдалося знайти на сайтах 6 із 11 рад, в той час як Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів — лише на сайтах 3 із 11 рад — Дніпра, Києва та Хмельницького. Заслуговує окремої згадки, що у Луцька, Львова та Чернігова існують проєкти Кодексів етичної поведінки депутатів, однак народні обранці в різні роки не зробили відповідних кроків до їх затвердження.

Ці факти доволі промовисто говорять про те, що системність роботи у сфері доброчесності поки не стала розповсюдженим явищем в міських радах обласних центрів України.

Особливості оцінювання Києва

Аналітики, які працюють над Європейським індексом міст, вперше зіткнулись із ситуацією, коли половина індикаторів дослідження стосувалася і Київради, і КМДА одночасно. Досі сфери відповідальності між цими владними суб’єктами були більш чітко розподілені.

Київрада виконала 18 із 27 індикаторів, в той час як КМДА — 12 із 21. Якщо б аналітики оцінили Київ лише за результатами роботи Київради та даними зовнішніх баз даних, він набрав би 61 бал замість 58 і наздогнав Запоріжжя. 

Де саме Київрада та КМДА у спільних індикаторах послабили одна одну? На відміну від КМДА, Київрада не оприлюднила в своєму тематичному розділі: посилання на положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції, посилання на сайт Єдиного державного реєстру декларацій та результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування. Також столична рада досі не підключилась до Єдиного порталу повідомлень викривачів і не надала користувачам свого сайту посилання на цей портал.

Що стосується КМДА, то на сайті Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції експерти не знайшли відсилок до цілого набору нормативно-правових актів, які мають регламентувати практику боротьби з корупцією та порушеннями етичних правил: порядок врегулювання конфлікту інтересів, порядок організації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів, Кодекс етичної поведінки посадовців. Окрім цього, КМДА не оприлюднила перелік посадових осіб, притягнутих у 2025 році до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Отримати високі бали за блок «Доброчесність та запобігання корупції» Києву завадив і той факт, що столиця стала рекордсменкою серед 11 міст за кількістю негативних згадувань в базах даних НАЗК — за результатами 2025 року київських посадовців або депутатів можна було знайти в наборах «Повні перевірки декларацій», «Складені протоколи (конфлікт інтересів)», «Затверджені обґрунтовані висновки (конфлікт інтересів)», «Внесені приписи за результатами моніторингу (конфлікт інтересів)».

Ключові висновки та рекомендації 

Середній рівень виконання вимог блоку «Доброчесність та протидія корупції» становить 49,5%, що свідчить про меншу розвиненість системи доброчесності, ніж відкритості. Результати блоку «Доброчесність та протидія корупції» нижчі, ніж у блоках «Відкритість» та «Електронні сервіси», однак через особливості оцінювання електронних сервісів можна стверджувати, що наразі міста впевненіше просунулися лише у сфері відкритості.

Проаналізовані 11 міст мають дуже різний рівень розвиненості сфери доброчесності. Різниця між максимальною і мінімальною оцінками міст становить 37 балів. Цю розбіжність можна пояснити тим, що в деяких міських радах уповноважені органи докладають цілеспрямованих зусиль, щоб зробити максимально зручним для громадян доступ до документів і матеріалів, які стосуються практики боротьби з корупцією та порушеннями правил етики, а інші міські ради цих зусиль не докладають взагалі.

Лідери — Луцьк, Хмельницький та Запоріжжя — посіли свої позиції завдяки тому, що створили на офіційних сайтах окремі тематичні розділи, присвячені протидії корупції, і поширили в них актуальні станом на 2025 рік документи, які визначають антикорупційну політику. Ці сайти містять повну або майже повну інформацію про уповноважені підрозділи, відповідальні за запобігання та виявлення корупції. Міста були активно залучені до функціонування інструментів НАЗК — топпосадовці вчасно подали щорічні декларації за 2025 рік, муніципалітети та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Депутати і посадовці цих міських рад або взагалі не згадувались або майже не згадувались у базах даних, які зазначали факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році. 

Майже всі міста забезпечили у 2025 році повноцінну діяльність органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання норм етичної поведінки. В 10 із 11 міських рад функції уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції виконували спеціально створені підрозділи. В 9 із 11 міст проводились засідання постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції. Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції не вплинула на бали, отримані міськими радами за результатами оцінювання.

Принцип «єдиної точки входу», який є елементом європейського врядування, застосовували майже всі ОМС. В якості «єдиних точок входу» виступали або окремі розділи на офіційних сайтах, присвячені антикорупційній діяльності, або сторінки уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції. Єдиним містом, яке об'єднало в «єдиній точці входу» антикорупційну тему з темою етичної поведінки, виявився Львів, в якому уповноважений підрозділ має назву «Cектор з питань доброчесності та запобігання корупції». 

Представники досліджуваних муніципалітетів нечасто потрапляли минулого року до баз даних, де фіксуються порушення. Обвинувальні вироки ВАКС, негативні результати повних перевірок декларацій, контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів взагалі не торкнулися посадовців або депутатів Запоріжжя, Кропивницького та Луцька.

В той же час, аналітики вимушені констатувати, що міські ради проводять несистемну, дещо хаотичну роботу у сфері доброчесності, яка лише частково відповідає євроінтеграційним вимогам. Тільки 3 із 11 міст мали у 2025 році сформовані реєстри корупційних ризиків та розроблені Антикорупційні програми, 6 із 11 рад керувались затвердженими Кодексами етики / правилами етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів, 3 із 11 міст мали власні Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів. Хмельницька міська рада стала єдиним ОМС, який продемонстрував наявність усіх цих інструментів розбудови доброчесного середовища.

Необхідні кроки задля ефективного функціонування інституту викривання зробили тільки 2 із 11 міських рад — Кропивницька і Харківська. В цих містах затверджені положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів та порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію. Міські ради, принаймні 10 комунальних підприємств та 10 комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, і користувачі офіційних сайтів можуть знайти посилання на цей портал у відповідному тематичному розділі.

Але найпроблемнішою зоною, яку виявило дослідження, стала майже повна відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності. Результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування; збору інформації про повідомлення посадовими особами та депутатами щодо конфлікту інтересів; обліку посадовців та депутатів, притягнутих до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; розгляду повідомлень щодо порушення правил етичної поведінки мають збиратися уповноваженими органами міських рад та бути відкритими. Без них у ОМС і громадськості немає можливості відслідковувати динаміку вчинення корупційних та етичних правопорушень, робити висновки про зниження чи усунення відсотка корупційних ризиків. Але у 2025 році із 11 міст лише Київ оприлюднював деякі із зазначених результатів моніторингу. 

Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: 

• Ознайомитися з презентованою НАЗК Примірною антикорупційною програмою місцевої ради — інструментом, який пропонує підхід до управління корупційними ризиками на рівні громад. 
• Утворити робочу групу, яка проаналізує середовище громади та оцінить процеси, у яких можуть виникати корупційні ризики. Йдеться про розуміння того, як приймаються рішення, взаємодіють різні підрозділи, розподіляються ресурси, надаються комунальні, соціальні та адміністративні послуги тощо. Сформувати реєстр корупційних ризиків.
• Визначити ключові вимірювальні показники ефективності роботи у сфері доброчесності, які будуть відображати реальні зміни в процесах і зниження корупційних ризиків. Такими показниками можуть бути: запровадження чітких процедур та своєчасне реагування на повідомлення про можливі порушення; впровадження цифрових рішень та підключення ОМС до онлайнових ресурсів НАЗК; скорочення кількості порушень, виявлених під час перевірок тощо.
• За наявності відповідного ресурсу, навіть якщо це не є прямою законодавчою вимогою, розробити власну Антикорупційну програму та затвердити її. 
• Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки депутатів ради. Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.
• Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради. Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.
• Підключити до Єдиного порталу повідомлень викривачів міську раду / виконком міської ради. Також проконтролювати процес підключення до Єдиного порталу повідомлень викривачів комунальних підприємств та установ міської ради.
• Створити на офіційному сайті міської ради окремий тематичний розділ, присвячений протидії корупції та етичній поведінці. Цей розділ може складатися з наступних сторінок: Нормативно-правова база, Відповідальні органи, Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка, Навчання, Плани та звіти. 
• Поширити на сторінці Відповідальні органи посилання на сторінки:

1. постійної депутатської комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;
2. уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції;
3. комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності міської ради.

• Регулярно оприлюднювати на сторінках Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка відповідні результати моніторингу поточної ситуації в сфері доброчесності. Серед них:

1. результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування;
2. інформацію про повідомлення посадовими особами міської ради щодо конфлікту інтересів;
3. інформацію про повідомлення депутатами міської ради щодо конфлікту інтересів;
4. відсоток комунальних підприємств, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;
5. відсоток комунальних установ, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;
6. перелік посадових осіб міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
7. перелік депутатів міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
8. результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників ради;
9. результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правила етичної поведінки депутатами ради.

• На сторінці Плани та звіти окремого тематичного розділу, присвяченого протидії корупції та етичній поведінці, щорічно додавати посилання на:

1. план роботи та звіт постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;
2. план роботи та звіт про виконання заходів, передбачених Антикорупційною програмою / планом заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням;
3. план роботи та звіт про результати роботи уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції;
4. звіт уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції на Порталі доброчесності.

Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи у сфері доброчесності. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за посиланням.

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.

1.При обчисленні коефіцієнта кореляції була врахована лише штатна чисельність Департамента з питань запобігання та виявлення корупції КМДА, бо звіт уповноваженого Київради станом на 31 травня 2026 року на Порталі доброчесності не з’явився.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.