Уявіть, що ви — журналіст чи журналістка, і вам потрібно дослідити ситуацію та написати матеріал про актуальні тарифи на комунальні послуги для юридичних осіб у 50 найбільших містах України. 

Ви б мали проаналізувати види таких послуг, їхню вартість, постачальників і термін дії тарифів та розібратися у закономірностях тарифоутворення. Такий текст міг би допомогти локальним бізнесам спрогнозувати власні річні витрати за цією статтею видатків, а також бути корисним дослідникам і інвесторам — для порівняння тарифів в різних містах, пояснення причин їхніх відмінностей і оцінки вартості ведення бізнесу в різних громадах.

Хтось із колег одразу порадив вам скористатися порталом data.gov.ua – там  міські ради зобов’язані публікувати та оновлювати набори даних. Та і Міністерство цифрової трансформації часто нагадує, що державний портал містить майже 40 тисяч наборів даних!

Декілька гугл-запитів, і інформація підтвердилась — муніципалітети справді мають оприлюднювати у своїх кабінетах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набір «Дані про тарифи на комунальні послуги, які затверджуються органом місцевого самоврядування». З’ясувалось, що навіть існує офіційна рекомендація Міністерства цифрової трансформації (далі – Мінцифри), як має виглядати цей набір, і стало зрозумілим, що в ньому містяться усі потрібні відомості. Здавалося б, кілька днів роботи — і матеріал на столі у редактора. Але… 

Аналітики програми «Прозорі міста» пройшли увесь шлях пошуку інформації про актуальні тарифи на комунальні послуги, який б мали пройти журналісти, щоб зрозуміти, чи налагоджена як слід система відкритих даних і чи виконує вона свої завдання: ставати надійним джерелом інформації для дослідників і базою для електронних сервісів.

Очікування vs реальність

Спроба знайти кабінети міських рад на порталі data.gov.ua принесла перше розчарування. Станом на березень 2026 року 7 із 50 муніципалітетів так і не створили електронного кабінету міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Йдеться про муніципалітети Бердичева, Борисполя, Ізмаїла, Мукачева, Ніжина, Павлограда та Первомайська. А представники міської влади Самара з вересня 2024 року так і не  перейменували власний кабінет відповідно до нової назви міста, тому його вдалося знайти лише під назвою «Новомосковська міська рада».

Також дослідники звернули увагу, що кабінети 5 міських рад — Запоріжжя, Конотопа, Одеси, Харкова та Чорноморська — порожні, вони не містили жодного набору. А в 4 кабінетах вони просто не змогли зорієнтуватися — міські ради Броварів, Дніпра, Дрогобича та Ірпеня чомусь оприлюднили не один набір даних, присвячений тарифам, а декілька.

За кілька годин пошуків аналітики з’ясували: лише 15 із 43 наявних кабінетів містили розшукуваний набір даних — йдеться про міські ради Вінниці, Івано-Франківська, Калуша, Кам'янець-Подільського, Коломиї, Коростеня, Кременчука, Луцька, Львова, Стрия, Хмельницького, Черкас, Чернівців та Шептицького, а також Київську міську державну адміністрацію (КМДА).

Сформувавши цей перелік, журналісти б усвідомили: обраний шлях — тупіковий, зібрати та проаналізувати інформацію про актуальні тарифи на комунальні послуги у 50 найбільших містах України за допомогою порталу data.gov.ua — неможливо.

В пошуках ідеальних наборів

Експерти програми продовжили аналіз і дослідили не лише наявність відповідних наборів, а й їхню якість. Вони прагнули зрозуміти, чи бодай опубліковані набори даних піддаються подальшому узагальненню. Для цього важливо, щоб усі наявні набори були вчасно оновлені, забезпечували використання структурованих даних, а будова ресурсів була уніфікованою згідно рекомендацій, які оприлюднило Мінцифри на data.gov.ua. Якщо ж міські ради не будуть дотримуватися базових вимог до наборів і не реалізовуватимуть стандарти, закладені державою, використовувати їхні відкриті дані буде неможливо.

Мінцифри рекомендує оновлювати дані про тарифи на комунальні послуги раз на рік. 5 із 15 міст зазначили у паспортах наборів саме таку частоту оновлення. Вінниця та Хмельницький зафіксували готовність оновлювати тарифи щотижня, Коломия — більш як один раз на день (!). А Луцьк взагалі вказав, що відповідний набір більше не оновлюється.

Хто виконав взяті на себе зобов’язання станом на 4 березня 2026 року? Усі 5 міст зі щорічною періодичністю оновлення — Калуш, Кам’янець-Подільський, Коростень, Черкаси та Шептицький, а також одне місто зі щомісячною частотою оновлення — Київ, Вінниця, Хмельницький та Коломия до цьому переліку не потрапили.

Кременчук востаннє оновлював набори у 2019 році, Коломия — у 2020, а Стрий — у 2021. Причому 5 років тому Стрий публікував ресурси у форматі DOCX, а не у якомусь із форматів, що дозволяють автоматизоване оброблення інформації електронними засобами (CSV, XML, JSON, XLS, XLSX, ODS). Тому із пошуку ідеальних наборів даних Стрий був виключений слідом за Луцьком.

Згідно з рекомендаціями Мінцифри набір даних про тарифи має складатися з одного ресурса (таблиці) під назвою tariffs, і 9 із 13 міських рад врахували цю просту рекомендацію у назвах своїх ресурсів і назвах файлів ресурсів. Однак Калуш, Коломия, Коростень та Кременчук пішли власним шляхом і використали у назвах слова «тарифи», «tarufu»,  «tarifi-na-komunalku»  або «taryf» .

Таблиця tariffs має містити 19 атрибутів (колонок). Їх назви, опис значень, типи даних, а також вимоги до заповнення детально розписані на одній зі сторінок порталу data.gov.ua. Там наведені також шаблон відповідної таблиці і приклад її заповнення.

Аналіз показав, що єдиним містом, яке змогло створити передбачену рекомендацією таблицю із 19 колонками і заповнити її, став Київ. Усі інші 12 міст подолати цей виклик не змогли. Таблиця Шептицького нараховує 17 із 19 необхідних атрибутів, Львова і Чернівців — по 13, Вінниці — 11, Черкас — 10, Івано-Франківська — 9.

Файли Коростеня містять багато корисної інформації і одночасно можуть слугувати ідеальним прикладом того, як не варто створювати ресурси для наборів відкритих даних. У цих excel-файлах є все, чого не повинно бути, коли йдеться про автоматизоване оброблення інформації електронними засобами: декілька аркушів з таблицями, декілька таблиць на одному аркуші, порожні рядки, об’єднані комірки, назви таблиць, назви колонок українською мовою тощо. Такі дані не можна автоматично об’єднувати з даними інших міських рад та порівнювати. 

Ресурси Калуша та Коломиї також містять подібні помилки. Хіба що в цих містах йдеться про один аркуш в екселівському документі і про одну наявну таблицю, а не про декілька. А Кременчук та Кам'янець-Подільський створили таблиці, структура яких взагалі не відповідає рекомендаціям Мінцифри.

Хмельницький виявився єдиним містом, яке надає доступ до даних про тарифи за допомогою АРІ. Але і тут експерти виявили серйозні проблеми. По-перше, через внутрішні налаштування користувачі отримують доступ не до усіх записів ресурса, а лише до перших десяти («limit»:10). По-друге, формальна перевірка на наявність рекомендованих атрибутів засвідчила, що ресурс Хмельницького має з 19 атрибутами Мінцифри тільки один спільний — ідентифікатор «uid».

Отже, набір лише одного із 50 міст виявився вчасно оновленим, правильно названим і створеним за шаблоном Мінцифри — це набір КМДА. І, відповідно, ані в журналістів, ані в дослідників немає жодних шансів об’єднати дані 50 ОМС з портала data.gov.ua, щоб проаналізувати їх та підготувати якісний матеріал про актуальні тарифи на комунальні послуги.

Що варто зробити міським радам?

Щоб виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 835 і дати шанс дослідникам, журналістам, розробникам електронних сервісів працювати з даними про тарифи на комунальні послуги, які затверджуються ОМС, міські ради мають:

1. Детально проаналізувати рекомендації Мінцифри для оприлюднення набору.
2. Ознайомитися з практикою Києва щодо оприлюднення відповідного набору.
3. Перевірити, чи відповідає назва набору в кабінеті міської ради на data.gov.ua назві, зазначеній у Постанові КМУ № 835.
4. Перевірити, чи відповідає частота оновлення набору, зазначена в паспорті набору на data.gov.ua, частоті з рекомендації Мінцифри, — щорічно. Якщо є необхідність і реальна можливість оприлюднювати набір частіше, зазначити в паспорті іншу частоту оновлення.
5. Підготувати один ресурс. Структура ресурсу (поля таблиці) має повністю відповідати рекомендованій структурі (див. шаблон таблиці на сторінці з рекомендаціями). Назви 19 колонок мають бути англомовними і повністю повторювати запропоновані Мінцифри. Не потрібно дублювати назви колонок українською мовою. Скорочувати назви колонок неприпустимо.
6. Надати у ресурсі точну і повну інформацію. Якщо якісь дані для заповнення комірок відсутні, комірки мають бути заповнені значеннями «null».
7. Назвати файл з ресурсом і сам ресурс, використовуючи рекомендовану Мінцифри назву tariffs (наприклад, tariffs_2026-05-01).
8. Оприлюднити ресурс у одному з форматів, рекомендованих Мінцифри (CSV / JSON / XML). Якщо ресурс оприлюднюється у форматі CSV, використовувати кодування UTF-8 із розділювачами-комами.

Набір даних про тарифи на комунальні послуги має важливе практичне значення. Він дозволяє журналістам і дослідникам порівнювати вартість послуг у різних містах, аналізувати зміни тарифів і пояснювати їх мешканцям. Для бізнесу це можливість швидко оцінити витрати на ведення діяльності в різних громадах, а для розробників — створювати сервіси, які допомагають автоматично відстежувати зміни тарифів. Якщо така інформація буде опублікована у форматі відкритих даних згідно з вимогами та стандартами, то вона може бути легко об’єднана, проаналізована та використана для створення порівняльних досліджень і аналітики.

Але допоки локальні розпорядники не приділятимуть достатньо уваги актуальності та якості наборів, публікація даних залишатиметься безсенсовою формальністю. У такому вигляді їх оприлюднення — це даремно витрачений час службовців і кошти платників податків, адже ці дані ніколи не будуть оброблені і використані належним чином.