Відкриті дані є одним із ключових елементів сучасного інформаційного суспільства, невід'ємною частиною ефективного управління та інструментом безпеки. Вони сприяють розвитку економіки, залученню інвестицій, розробці інноваційних сервісів, які здатні зробити життя громадян комфортнішим, а також досягненню таких важливих суспільних цілей, як підзвітність і прозорість. Саме тому майже кожного року з’являються нові документи, які регламентують сферу open data в ЄС та свідчать про її значущість, і саме тому розвиток відкритих даних в Україні має бути одним із пріоритетів для центральної та місцевої влади.

У звіті, який Європейська Комісія оприлюднила 4 листопада 2025 року, наголошується, що Україна демонструє помітний прогрес у використанні open data, підтримуючи понад 80000 наборів даних на своєму порталі відкритих даних, та що право громадян на доступ до публічної інформації добре врегульовано та послідовно застосовується. Однак зауважується, що доступ до певної публічної інформації залишається обмеженим через воєнний стан, а узгодження із законодавством ЄС, таким як Директива (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та Регламент (ЄС) 2022/868 (Акт про управління даними), є частковим і вимагає подальших законодавчих змін.

Щоб зрозуміти, що саме стоїть за цифрою «80000 наборів» в частині, яка стосується центральних органів виконавчої влади, Офіс ефективного регулювання BRDO у 2025 році запустив інтерактивний дашборд. За словами розробників, «цей інструмент – про конкретику: які дані вже доступні, які регулярно оновлюються, а які – ні». У свою чергу, програма «Прозорі міста», включивши блок «Відкриті дані» в Європейський індекс міст, вперше комплексно проаналізувала, що відбувається зі сферою відкритих даних на локальному рівні.

Методологія Європейського індексу міст передбачає перехід від одноразового річного вимірювання до постійного моніторингу. Аналітики фіксуватимуть зміни у прозорості та підзвітності міських рад кілька разів на рік. Дослідження здійснюється поетапно за тематичними блоками — відкритість міських рад, електронні сервіси, відкриті дані, використання бюджетних коштів, запобігання корупції тощо. Кожен етап супроводжується публікацією окремої методології водночас з оприлюдненням результатів. 

У блоці відкритих даних акцент було зроблено на вимогах Плану для Ukraine Facility, перш за все, в частині реформ, які зазначені в розділах «Децентралізація та регіональна політика», «Людський капітал», «Транспорт», «Зелений перехід та охорона довкілля», «Енергетичний сектор», «Бізнес-середовище». Також були враховані положення Директиви (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та Регламенту (ЄС) 2024/903 (Акт про інтероперабельну Європу). 

Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів, пов’язаних з відкритими даними, аналітики збирали у грудні 2025 року.

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та міста Київ. Обрані міста різного рівня прозорості репрезентують усі макрорегіони України, обставини війни (тилові міста; міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій) та контексти оприлюднення даних (міста з власними порталами відкритих даних та без них). 

Рівень розвиненості екосистеми відкритих даних оцінювали за 40 критеріями. Остаточну оцінку в балах обчислювали шляхом підсумовування всіх балів, набраних містом за ці індикатори. Максимальна кількість балів, яку місто могло отримати, становила 100 балів.

Аналітики перевіряли: 

• наявність на офіційному сайті міської ради окремого розділу, присвяченого відкритим даним; 
• публікацію в цьому розділі посилань на ключові документи, які визначають політику міської ради в сфері open data;
• наявність узагальненої інформації про електронні сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС;
• оприлюднення міською радою «євроінтеграційних» наборів даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua);
• дотримання при оприлюдненні наборів принципів оперативності та інтероперабельності.

Згідно з Постановою КМУ № 835, органи місцевого самоврядування мають розміщувати інформацію наборів даних чи публікувати інтерфейс прикладного програмування (API) для доступу до інформації набору даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Йдеться про 70+ обов’язкових наборів. Серед них немає наборів даних високої цінності (концепція таких наборів була запроваджена Директивою (ЄС) 2019/1024). Тому до «євроінтеграційних» наборів потрапили 30 наборів, оприлюднення яких, на думку аналітиків програми «Прозорі міста», підтримує виконання Плану для Ukraine Facility:

1. переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про джерело їх оприлюднення;
2. план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів, дати їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на джерело оприлюднення;
3. перелік титулів на проведення будівництва – нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, а також поточного ремонту та благоустрою;
4. перелік інвестиційних договорів, додатків, додаткових угод та інших матеріалів до них, умов, зокрема посилань на оприлюднені ресурси в Інтернеті;
5. відомості про транспортні засоби, які обслуговують пасажирські автобусні, тролейбусні та трамвайні маршрути перевезення (марка, модель, державний номер, пасажиромісткість);
6. дані про місце розміщення зупинок міського електричного та автомобільного транспорту;
7. відомості про лікарські засоби/препарати, придбані за бюджетні кошти, відомості про розподілення таких ліків між закладами охорони здоров’я та їх залишки в кожному з них;
8. поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування;
9. дані про депутатів місцевих рад, зокрема контактна інформація та графік прийому;
10. дані про зелені насадження, що підлягають видаленню, відповідно до виданих актів обстеження зелених насаджень;
11. дані про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
12. дані про надходження звернень на телефонні «гарячі лінії», в аварійно-диспетчерські служби, телефонні центри тощо;
13. дані про електронні петиції, зокрема осіб, що їх підписали, та результати розгляду;
14. дані про паркування, зокрема розміщення майданчиків, їх операторів, обладнання та функціонування;
15. дані про надані адміністративні послуги;
16. дані про медичне обладнання комунальних закладів охорони здоров’я;
17. дані про черги дітей у заклади дошкільної освіти;
18. території обслуговування комунальних закладів загальної середньої освіти;
19. дані про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік);
20. дані про споживання комунальних послуг (електрична енергія, теплова енергія, природний газ, тверде паливо, рідке паливо холодна та гаряча вода із зазначенням частки відновлюваних джерел енергії) комунальними підприємствами, установами та організаціями;
21. дані про місцезнаходження міського електричного та пасажирського автомобільного транспорту в режимі реального часу, зокрема короткострокові зміни в русі транспорту та час прибуття транспорту на зупинки в режимі реального часу;
22. перелік перевізників, що надають транспортні послуги з перевезення пасажирів міським електричним та автомобільним транспортом, зокрема маршрути перевезень;
23. розклад руху міського електричного та автомобільного транспорту;
24. дані про ремонт автомобільних доріг місцевого значення;
25. дані про тарифи на комунальні послуги, які затверджуються органом місцевого самоврядування;
26. дані про місцезнаходження комунальних контейнерів (за категоріями), контейнерних майданчиків, місць прийому небезпечних відходів, вторинної сировини;
27. дані про місцезнаходження комунальних об’єктів управління відходами, їх площі та обсяги надходжень;
28. дані про розташування захисних споруд цивільного захисту;
29. дані про місцезнаходження зарядних станцій для електричного транспорту;
30. дані про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту.

У цьому переліку відсутні «містобудівні» набори даних (адресний реєстр; дані містобудівного кадастру, зокрема геопросторові дані; схеми планування території областей, схеми планування території районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування території, детальні плани території тощо), оскільки позиція держави щодо поширення цих даних на четвертому році повномасштабного вторгнення досі неузгоджена. З одного боку, після оновлення Постанови КМУ № 835 у вересні 2025 року ці набори залишились серед обов’язкових для оприлюднення органами місцевого самоврядування. З іншого – проводячи вебінари для ОМС, присвячені внесенню даних до Містобудівного кадастру на державному рівні, відповідальні особи ДП «Адміністратор Містобудівного кадастру на державному рівні» наголошують на чіткій ієрархії доступу до текстових та графічних матеріалів містобудівної документації під час дії воєнного стану (див. відеозапис від 4 грудня 2025 року). Тому експерти вирішили не включати «містобудівні» набори до переліку «євроінтеграційних» наборів, які аналізуються в цьому дослідженні.

40 індикаторів оцінювання були розбиті на дві групи. Перша з них стосувалася політики ОМС щодо відкритих даних (10 індикаторів, 22 бали), друга – оприлюднення відкритих даних (30 індикаторів, 78 балів). 

Оцінку індикаторів, що стосуються політики, аналітики здійснювали із застосуванням принципу «єдиної точки входу». Тобто всю інформацію для оцінювання шукали в окремому розділі офіційного сайту міської ради, присвяченому відкритим даним. У разі відсутності тематичного розділу місто отримувало 0 балів за всі індикатори групи. Оскільки і Київрада, і КМДА є розпорядниками інформації, у випадку столиці аналітики шукали два тематичні розділи на двох відповідних сайтах. 

Аналіз індикаторів, які стосувалися оприлюднення відкритих даних, здійснювали на основі застосування принципу «єдиного вікна». Цей принцип передбачає, що «суб'єкти владних повноважень, незалежно від правосуб'єктності структурних підрозділів і відокремлених структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб, повинні здійснювати публікацію публічної інформації через використання єдиного електронного кабінету на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних». Отже, набори відкритих даних аналітики шукали в електронних кабінетах на data.gov.ua, які мають назви «Дніпровська міська рада», «Кропивницька міська рада», «Одеська міська рада» тощо. Для Києва знов зробили виняток через складну структуру організації влади у столиці – пошук здійснювали у двох кабінетах. 

Методологія передбачала також, що кожному «євроінтеграційному» набору має відповідати лише один набір в електронному кабінеті міської ради. Якщо ця умова не виконувалась, індикатор, пов’язаний з цим набором, експерти програми оцінювали в 0 балів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 835, розпорядники інформації мають завантажувати та регулярно оновлювати на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набори даних з урахуванням рекомендацій, оприлюднених Мінцифри. Саме ці рекомендації лягли в основу оцінювання кожного з 30 «євроінтеграційних» наборів. Аналітики виокремили сім найважливіших складових аналізу (субіндикаторів) і дослідили кожен набір з точки зору цих складових. 

Субіндикатори оцінювання кожного «євроінтеграційного» набору даних і максимальні бали за виконання

Субіндикатори 4 –7 аналітики оцінювали лише для наборів, де були виявлені вчасно оновлені відповідно до паспорта набору ресурси. У разі, якщо у паспорті набору була зазначена частота оновлення «відразу після внесення змін», наявність вчасно оновлених ресурсів визначали за рекомендаціями Мінцифри. Наприклад, для набору Львівської міської ради «Дані про депутатів місцевих рад» наявність вчасно оновлених ресурсів перевірялась за рекомендацією Мінцифри оновлювати цей набір щороку. Якщо набір не містив вчасно оновлених ресурсів, відповідні субіндикатори 4 – 7 оцінювались в 0 балів.

Під час оцінювання субіндикатора 7 в якості зразків використовувались шаблони таблиць, які наявні на кожній сторінці з рекомендаціями Мінцифри. Виключенням став набір «Дані про місцезнаходження міського електричного та пасажирського автомобільного транспорту в режимі реального часу», бо безпосередньо на сторінці рекомендацій (структура таблиці vehiclePosition) та у відповідному шаблоні таблиці наведені різні переліки атрибутів (полів). Тому під час оцінювання субіндикатора 7 для цього набору перевірялась наявність лише базових атрибутів (id, lat, lon, speed, timestamp).

Після нарахування відповідних балів аналітики виставили оцінку за індикатор для кожного набору як суму оцінок, отриманих за сім субіндикаторів.

Важливо! Під час дії воєнного стану на території України Мінцифри тимчасово вилучило з публічного доступу набори даних розпорядників інформації з Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. Оскільки до 2022 року Запорізька та Харківська міські ради активно оприлюднювали набори даних в своїх електронних кабінетах на data.gov.ua, було прийнято рішення про зарахування середнього арифметичного оцінок за індикатори тих 9 міст, чиї набори не вилучені з публічного доступу, у якості оцінок за відповідні індикатори Запоріжжя і Харкова.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.