10 листопада у Києві відбудуться загальноміські громадські слухання щодо нової редакції Статуту територіальної громади. Експерти програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine повторно проаналізували документ і з'ясували, які з попередніх рекомендацій врахувала міська влада, а які питання досі залишаються неврегульованими. Окрему увагу приділили процедурам громадської участі та звітуванню міського голови й депутатів Київради.

Чинний Статут Києва ухвалили ще у 2002 році. Відтоді законодавство про місцеве самоврядування суттєво змінилося, однак головний документ громади так і не оновили. До 1 січня 2027 року громади мають привести статути у відповідність до змін у законодавстві. Зокрема тепер там має бути прописано, як жителі можуть користуватися основними формами місцевої демократії, як влада інформує громаду і як звітують міський голова, депутати й старости. Статут також встановлює вимоги до кількості підписів на підтримку електронної петиції, строків їх збору та низки інших процедур.

У червні 2026 року Transparency International Ukraine звернулася до Київради із закликом привести Статут у відповідність до законодавства. У серпні експерти програми «Прозорі міста» проаналізували підготовлений робочою групою проєкт та визначили шість питань, які потребували доопрацювання. Наприкінці жовтня робоча група представила оновлену редакцію документа.

Повторний аналіз показав: Київрада повністю або частково врахувала дві із шести попередніх рекомендацій програми. Водночас окремі положення досі містять правові суперечності, а механізми громадської участі та підзвітності потребують уточнення.

Що змінилося на краще

У новій редакції проєкту Статуту Київрада врахувала дві рекомендації програми «Прозорі міста», одну з них — частково.

Розширено коло ініціаторів загальних зборів. Робоча група врахувала зауваження щодо суб'єктів, які можуть ініціювати загальні збори або конференції жителів. Тепер їх перелік відповідає законодавству.

Проте у документі досі не визначено мінімальної кількості жителів, необхідної для створення ініціативної групи. Цю прогалину варто усунути, щоб процедура проведення зборів була зрозумілою на практиці.

Детальніше врегульовано механізми громадської участі. У попередній редакції проєкту бракувало процедур проведення загальних зборів, внесення місцевих ініціатив та організації громадських слухань. Тепер відповідні положення включили до Статуту як додатки.

Що залишилося невирішеним

Попри доопрацювання документа, частина зауважень програми залишається актуальною.

Статут розмежовує «жителів» і «мешканців» Києва. Робоча група визначає окрему категорію — «мешканці», хоча закон про місцеве самоврядування не передбачає такого спеціального правового статусу.

Звернення та е-петиції як форма колективного звернення громадян помилково віднесено до форм участі територіальної громади. За законодавством це інструменти, через які громадяни реалізують право на звернення, а не окремі форми місцевої демократії. Тому їх некоректно включати до переліку форм участі територіальної громади. 

Механізм розгляду результатів громадських слухань залишається недосконалим. Проєкт передбачає, що пропозиції за результатами слухань розглядають структурні підрозділи виконавчого органу Київради, але не закріплює належним чином можливості їх розгляду самою міською радою.

Крім того, нове формулювання частини 4 статті 40 може створювати враження, що пропозиції за результатами слухань формують посадові особи місцевого самоврядування, а не учасники слухань.

Громадські слухання мають забезпечувати можливість жителів впливати на рішення місцевої влади, а не перетворюватися на формальну процедуру.

Підзвітність мера та депутатів: що ще варто передбачити

Окремо експерти програми проаналізували положення про звітування міського голови та депутатів Київради.

У проєкті передбачено, що міський голова звітує перед громадою під час відкритої зустрічі. Однак Київ — найбільша територіальна громада України, тому однієї зустрічі може бути недостатньо, щоб у ній змогли взяти участь жителі з усього міста.

«Прозорі міста» рекомендують передбачити можливість проведення кількох відкритих зустрічей у різних районах столиці. Також у Статуті варто закріпити обов'язкову відеофіксацію звітування та подальше оприлюднення запису. Наразі документ містить лише загальну згадку про використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Положення про звітування депутатів Київради потрібно привести у відповідність до законодавства. Зокрема, у проєкті немає прямої вимоги проводити звітування депутатів під час відкритих зустрічей із громадою, хоча це передбачено Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Також не закріплено обов'язку оприлюднювати текст депутатського звіту на вебсайті та в приміщенні ради не пізніше ніж за сім днів до зустрічі. Натомість проєкт передбачає звітування до 31 березня, а оприлюднення звітів — до 15 травня. За такого порядку жителі не можуть заздалегідь ознайомитися з результатами роботи депутата й підготувати запитання.

Можливість почути звіт посадовця, поставити запитання та отримати відповіді не повинна залежати від політичної волі керівництва міста чи тривалості громадського тиску, як це відбувається зі звітуванням Київського міського голови.

Що далі

Оновлений проєкт Статуту Києва враховує частину рекомендацій громадськості, однак низка положень досі потребує усунення правових суперечностей, уточнення процедур громадської участі та встановлення чітких правил звітування посадовців.

Програма «Прозорі міста» закликає Київраду врахувати зазначені зауваження під час доопрацювання документа за результатами громадських слухань.