Рейтингування прозорості міст від програми «Прозорі міста» – це випробуваний роками інструмент вимірювання відкритості місцевої влади на основі публічних даних, рішень, практик та цифрових інструментів. Це надійний дороговказ для громад і органів місцевого самоврядування. Водночас, як і будь-яка методика оцінки, наші підходи мають свої межі застосування.
Рейтингування охоплює аналіз кількох аспектів прозорості:
- Доступ до інформації: оцінка легкості отримання інформації про діяльність міської ради та її підрозділів.
- Контроль і підзвітність: аналіз механізмів, які забезпечують контроль за діями влади.
- Громадська участь: вивчення можливостей для громадян впливати на прийняття рішень.
Методологія для Рейтингу прозорості 2024 містить 70 індикаторів у 7 сферах міського життя. Критерії були розроблені з урахуванням чинного законодавства, досвіду попередніх досліджень, а також найкращих європейських практик та євроінтеграційних вимог. Вони стосуються організації роботи міських рад, публікації інформації на офіційних ресурсах, забезпечення доступу до даних про земельні та житлові питання, комунальне майно, соціальну сферу, оприлюднення інформації про отриману гуманітарну допомогу, розташування укриттів, надання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно тощо.
За повне виконання всіх індикаторів максимально місто могло отримати 100 балів. Позиція у рейтингу визначається на основі підсумкових балів. За результатами проведеної оцінки місто може отримати статус «прозорого», «частково прозорого» або «непрозорого».
Варто розуміти: висока оцінка в Рейтингу ще не означає, що всі рішення місцевої влади ефективні. Так само не можна сказати, що прозоре місто – на 100% без корупції чи повністю доброчесне. Методологія зосереджена на оцінці доступності інформації: чи є у мешканців можливість побачити, як функціонує місцева влада, які рішення ухвалюються і на основі яких документів. Прозорість у цьому розумінні — це не гарантія правильних рішень, але необхідна передумова для них та для громадського контролю.
Мануальність збору даних
Програма залучає кілька методів збору інформації. Спершу – надсилання опитувальників міським радам, що містять питання по індикаторах рейтингування. Пізніше – збір вторинних даних. Аналітики програми досліджують офіційні сайти міських рад та інші інформаційні ресурси, щоб провести збір інформації за індикаторами. Декілька індикаторів стосуються даних із е-систем, там методи оцінки відрізняються (Prozorro, Prozorro.Продажі). На основі отриманих даних експерти визначають рівень виконання кожного індикатора та формулюють обґрунтування оцінки.
Повернення балів та місць у Рейтингу
У перші два роки повномасштабного вторгнення рф в Україну команда «Прозорих міст» оцінювала менше, ніж 100 міст, і робила це за оновленими критеріями. Замість балів і місць надавався статус міста і зазначався рівень виконання індикаторів. У 2024 році програма повернула 100 міст, бали та місця у Рейтингу.
Відмова від «сірих» рівнів виконання
У 2022 та 2023 роках через обставини воєнного стану індикатори прозорості передбачали 4 рівні реалізації органами місцевого самоврядування: індикатор повністю виконується; індикатор частково виконується; індикатор узагалі не виконується або виконується менш ніж на половину; неможливо встановити рівень реалізації індикатора. В останньому випадку індикатори позначались сірим кольором.
У 2024 році від останнього рівня виконання аналітична команда відмовилася, що призвело до більш жорсткого оцінювання. Найбільше постраждали від цієї зміни міста Вишневе, Подільськ та Сміла, де в 5 випадках “сірий” рівень виконання змінився на “червоний”, що означає повне невиконання. А на рівні індикаторів зміна в методології найбільше вплинула на рівні виконання критеріїв, що пов'язані з оприлюдненням даних про ухвалені рішення щодо надання компенсацій за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна, поширенням інформації про подані петиції, належним долученням переселенців до роботи в складі Ради з питань ВПО.
Обмежене коло питань
Дослідження не може охопити усіх питань життєдіяльності міста та потреб жителів. Рейтинг зачіпає важливі, на думку експертів, сфери, але не спроможне покрити усі питання прозорості, підзвітності та залучення громадян.
Наявність необхідних документів
Деякі індикатори оцінюють наявність документів, а не їхній зміст або якість. Це свідоме рішення, що забезпечує об’єктивність перевірки та уніфікований підхід до збору даних. Нашим пріоритетом є незалежність оцінки, яка базується на фактах, що піддаються верифікації, а не на суб’єктивних враженнях.
Аналіз актуальних версій документів
Під час оцінки деяких індикаторів аналізується зміст документів (наприклад, регламент міської ради). Якщо відповідний документ був затверджений, потім в нього вносились зміни, але міська рада не оновила повний текст документу, аналітики самостійно не поєднують всі оновлення, а оцінюють останню за часом повну версію документа.
Оцінка доступних даних
Рейтинг фокусується на тому, що можна побачити у публічному просторі: на офіційних сайтах, у відкритих реєстрах, у відповідях органів влади. Якщо певні прозорі практики реалізуються, але не оприлюднюються, вони не враховуються в оцінці. У цьому випадку ми оцінюємо не сам факт дії, а її доступність для мешканців.
Набори відкритих даних та сервіси на їх основі
Аналітики керуються частиною 1 статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і перевіряють наявність публічної інформації у формі відкритих даних одночасно і на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, і на офіційних вебсайтах міських рад. Разом з тим, порівняння змісту наборів, оприлюднених на зазначених ресурсах, не здійснюється.
Під час оцінювання сервісів, що використовують відкриті дані, окремо перевіряється також наявність актуальних наборів, на базі яких вони могли бути створені. Однак співставлення змісту наборів та даних сервісів не відбувається.
Критерії з неоднорідною прямою користю для містян
У структурі методології є індикатори з різною значущістю для мешканців. Наприклад, публікація плану підготовки регуляторних актів має менший суспільний резонанс, ніж публічне звітування міського голови. Однак обидва мають свою вагу як частина системи відкритого врядування. Методологія зберігає цілісність завдяки стабільності підходів, а її перегляд здійснюється поступово, з урахуванням змін у законодавстві та запитів суспільства.
Аналітики не завжди досліджують думку містян у межах Рейтингу
В окремих індикаторах аналітики враховують думку громадян. Зокрема коли перевіряється, чи не зафіксовано перешкод до участі у засіданнях (присутності, відео-, фотофіксація, виступи, питання). Водночас дослідження не фіксує рівень довіри місцевих мешканців до влади загалом чи в окремих питаннях — для цього існують інші дослідницькі інструменти. Наш підхід зосереджений на вимірюванні інституційної відкритості, що дає змогу органам місцевого самоврядування впорядкувати свої процеси та забезпечити кращу доступність інформації для всіх зацікавлених сторін. Проте в межах роботи програми поза Рейтингом прозорості аналітики часто збирають фідбек з містян і допомагають їм добитися необхідних змін у прозорості.
Навіть у складних умовах війни прозорість має залишатися важливою складовою місцевого врядування. Цей рейтинг не є абсолютним мірилом, але він інструментом оцінки, що допомагає систематизувати зусилля, фіксувати прогрес і створювати підґрунтя для подальших змін. Подібні дослідження покликані стимулювати міста покращувати їхню прозорість та підзвітність, що сприяє зміцненню довіри громадян до органів місцевого самоврядування. А це в умовах великої гібридної війни особливо важливо для стійкості міст та країни.