11 червня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала дослідження публічного звітування органів місцевого самоврядування в 11 українських містах. Його підготував Центр контент-аналізу на замовлення програми.

Дослідження показало: навіть там, де звіти формально є, вони часто залишаються малопомітними для жителів. Їх складно знайти на сайтах міських рад, вони не завжди пояснені простою мовою, рідко супроводжуються короткими висновками, відповідями на запитання громади чи подальшими кроками влади. У результаті звітування рідко сприймається як як інструмент діалогу, довіри та підзвітності.

У межах цього дослідження програма «Прозорі міста» підготувала рекомендації для українських громад — як зробити комунікацію звітів більш зрозумілою, регулярною, доступною і корисною для мешканців.

1. Комунікувати звітування як регулярну практику, а не разову подію.
   Міська рада має заздалегідь пояснювати, хто, коли, про що і в якому форматі звітує, а після звіту — окремо поширювати головні результати, рішення і наступні кроки. “Упаковувати” ключові результати і регулярно комунікувати результати звітів протягом року.
2.  Забезпечити легкий пошук звітності міської ради.
   Розміщувати тематичні звіти в окремих розділах, присвячених тій чи іншій темі. Звіти міського голови, підрозділів міської ради та депутатів публікувати на їхніх сторінках. Забезпечувати зручну навігацію та пошук за ключовими словами по сайту. 
3. Розміщувати не лише сам документ звіту, а й коротке пояснення для мешканців АБО долучити посилання на новини, що розяснюють суть звітів простою мовою.
   Кожен звіт має супроводжуватися зрозумілим резюме: що зроблено, що не вдалося, чому це важливо, які ресурси використано, які проблеми залишаються.
4. Запровадити внутрішній стандарт комунікації звітів.
   Міська рада може затвердити мінімальний комунікаційний стандарт: анонс, повний звіт, коротке резюме, ключові цифри, відеозапис, відповіді на питання, коментар відповідальної особи, публікація в соцмережах і передача матеріалів медіа.
5. Фокусувати комунікацію на змісті звіту, а не лише на факті його проведення.
   Повідомлення не мають обмежуватися формулою “відбувся звіт”. Важливо пояснювати конкретні результати, цифри, рішення, вплив на мешканців і подальші дії влади.
6. Комунікувати не лише звіт міського голови, а й звіти різних органів та структур.
   Підзвітність не повинна зводитися лише до мера. Окремої комунікації потребують звіти департаментів, управлінь, комунальних підприємств, депутатів, бюджетні та програмні звіти.
7. Заздалегідь анонсувати звіти у кількох каналах.
   Анонс має бути на сайті, в офіційних соцмережах, у медіа та, за можливості, через партнерські канали. У ньому потрібно вказати дату, формат, тему, спосіб участі й можливість поставити запитання.
8. Пояснювати мешканцям, як вони можуть долучитися.
   У кожному анонсі варто чітко писати: де поставити запитання, як зареєструватися, чи буде онлайн-трансляція, чи можна надіслати питання заздалегідь, де потім знайти відповідь.
9. Після звіту публікувати відповіді на запитання мешканців.
   Якщо під час звіту були запитання, звернення чи критика, міська рада має показати, як їх опрацьовано: що взято в роботу, що вже вирішено, що потребує додаткового часу.
10. Використовувати людську мову замість канцеляриту.
    Повідомлення про звіти мають бути зрозумілими для мешканців без спеціальних знань. Складні бюджетні, регуляторні чи управлінські теми варто пояснювати через приклади, короткі висновки й практичне значення.
11. Додавати пряму мову відповідальних посадовців.
    У багатьох повідомленнях бракує голосу представників влади. Варто додавати короткі цитати міського голови, керівників департаментів, КП або профільних посадовців із поясненням рішень і відповідальності.
12. Не уникати проблемних тем.
    Якщо у звіті є невиконані завдання, критика, затримки чи складні рішення, їх краще пояснювати відкрито. Замовчування створює простір для негативної інтерпретації у медіа та соцмережах.
13. Активніше працювати із зовнішніми майданчиками.
    Оскільки значна частина дискусії про звітування відбувається у медіа та соцмережах, міська рада має не лише публікувати інформацію у власних каналах, а й системно ініціювати пояснювальні матеріали, коментарі, інтерв’ю та брифінги.
14. Готувати для медіа короткі інформаційні пакети (press kits). До звіту варто надавати журналістам пресреліз, ключові цифри, посилання на документи, контакти для коментарів, фото, презентацію, а також окремий блок про проблемні питання.
15. Відстежувати реакцію мешканців після звіту.
    Після публікації звіту потрібно моніторити коментарі, питання, критику й поширені непорозуміння. Це допоможе швидко пояснювати спірні моменти й не залишати дискусію без участі влади.
16. Залучати різні групи мешканців до обговорення звітів.
    Комунікація має бути спрямована не лише на активістів чи медіа, а й на бізнес, молодь, ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю, освітян, ОСББ, батьківські спільноти та інші групи, яких стосуються рішення міської влади.
17. Проводити звіти у різних форматах.
    Крім великого загального звіту, містам варто використовувати районні зустрічі, тематичні обговорення, онлайн-трансляції, короткі відеопояснення, інфографіку, картки для соцмереж і публічні Q&A-сесії.
18. Забезпечити доступність матеріалів.
    Відео звітів мають мати записи, таймкоди, короткий текстовий підсумок, за можливості — субтитри або жестову мову. Документи мають бути доступними для завантаження, пошуку й повторного використання.

Публічний звіт не має завершуватися в момент виступу посадовця чи публікації документа на сайті. Необхідно системно нагадувати громаді про результати своєї роботи в інтересах суспільства.

Це особливо важливо в умовах війни, обмежених ресурсів і високого запиту на довіру. Регулярна, чесна і зрозуміла комунікація звітності допомагає міським радам не лише виконувати законодавчі вимоги, а й пояснювати свої рішення, показувати результати, визнавати складнощі та будувати діалог із громадою.

Детальніше про дослідження — за посиланням.