20 листопада програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати першого етапу дослідження Європейського індексу міст. Це новий формат оцінювання міських рад, що дозволяє визначити, наскільки українські міста готові до інтеграції з ЄС

«Треба пам’ятати, що євроінтеграція – це не віцепрем’єр з євроінтеграції і Урсула фон дер Ляєн, це не Київ – Брюссель. Євроінтеграція – це про людей, а до людей у нас найближчі – це якраз міські голови, міські ради, ОТГ і їхні голови. 

Тож наша основна мета показати, де у нас є «дірки» і разом з міськими радами рухатися в Євросоюз з вигодою як для громадян цих міст, так і для міських рад», – так розпочав захід виконавчий директор ТІ Ukraine Андрій Боровик.

Під час першого етапу дослідження програми оцінила, чи дотримуються муніципалітети європейських підходів у відкритості та взаємодії з громадськістю.

Експерти проаналізували 10 обласних центрів – Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів — і столицю Київ. Кожне місто оцінювали за 40 критеріями відкритості, за повне виконання яких муніципалітет міг отримати максимально 100 балів.

Аналітики перевіряли, чи оприлюднюють муніципалітети інформацію про засідання ради та її органів, стратегічні документи та чи працює пошук на сайтах. Також аналізували, наскільки повно й актуально міські ради інформують про регуляторну політику, гуманітарну допомогу, компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно тощо.

Оцінювання показало, що навіть у найбільших містах відкритість залишається фрагментарною. Адже важливо не просто викласти документи, а забезпечити мешканцям легкий доступ до потрібних рішень, протоколів чи зрозумілих інструкцій. Йдеться і про доступність даних для громадськості, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, вразливих груп, підприємців та іноземних партнерів – тобто про те, щоб усі могли бачити, що ресурси й допомога розподіляються прозоро. Саме ці аспекти стали ключовою темою під час презентації результатів оцінювання.

У середньому міські ради виконали вимоги відкритості на 53,5%. Найбільше балів набрали Дніпро (66), Одеса (64) і Львів (63). Найнижчий результат продемонструвала Полтава – 38 балів. Київ опинився посередині з 53 балами. 

«Серед позитих моментів – усі 11 досліджуваних міст публікують рішення міської ради, виконавчого комітету, розпорядження міського голови та організовують трансляції сесій. Міста також продемонстрували непогані результати у сфері регуляторної політики. Водночас з воєнними викликами впоратись не вдалось: жодне місто не змогло повною мірою розібратись із питанням гуманітарної допомоги. Мешканці не бачать повного переліку отримувачів, звітів чи принципів розподілу. Немає і узагальненої статистики щодо рішень про компенсації за пошкоджене чи знищене майно. А це значні кошти, і громади мають право знати, кому і на яких підставах їх виділяють», – відзначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.

Про те, чи складно в умовах повномасштабного вторгнення балансувати між воєнними та операційними викликами і водночас налагоджувати взаємодію з громадянами, поділився заступник міського голови Хмельницького Микола Ваврищук:

«Баланс знайти не так і важко, якщо є політична воля і розуміння, що відкритість це не тому, що хтось змушує, бо громадськість змушує, бо Transparency моніторить. Це про ключові дуже необхідні речі – про безпеку громадян і про те, що це розвантажує органи місцевого самоврядування», – Микола Ваврищук, заступник міського голови Хмельницького.

За словами Миколи Ваврищука, саме прозорість стала одним із факторів, який дозволив Хмельницькому залучити значні обсяги міжнародної допомоги:

«Ми за останні 5 років залучили 1,2 млрд грн грантових коштів. Це, по суті, подарункові кошти, безповоротні кошти для міста від Європейського Союзу, від інших донорів, які сьогодні працюють на території України. Ми це прямо пов’язуємо з прозорістю та з Рейтингом Transparency International Ukraine, тому я дуже чітко можу сказати, що донори дивляться на такі показники», – зазначив Микола Ваврищук. 

Під час зустрічі також говорили про важливість системного діалогу з громадою та залучення містян до ухвалення рішень. Чому міським радам важливо прагнути до відкритого й прозорого врядування пояснила заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок:

«Перш за все, це питання довіри і взаємності відносин, де населення делегує свої повноваження владі, довіряє, власне, її контролює, до неї звертається і отримує відповіді, вирішення своїх питань. Будь-який інвестор або партнер хоче розуміти, що його гроші будуть ефективно використані і він зможе своїм платникам податків продемонструвати адекватну звітність, пояснити, куди були витрачені кошти. Зрештою, зручність і комфорт життя мешканців – це теж той нематеріальний ресурс, який як результат прозорості і відкритості ми отримуємо».

Результати першого етапу Європейського індексу міст – це не лише оцінка, а й дорожня карта для змін. Вже сьогодні міські ради усіх українських громад можуть використовувати форму та рекомендації програми, аби оцінити своє місто, покращити комунікацію з мешканцями, упорядкувати структуру сайтів і підсилити роботу з даними.

Уже в грудні «Прозорі міста» планують презентувати результати наступного етапу Євроіндексу міст, а наступного року розширити дослідження та охопити більше муніципалітетів. Програма прагне сприяти тому, щоб українські міста ставали відкритішими, зручнішими для мешканців і сильнішими на шляху до Європейського Союзу.

Дослідження підготовлене в рамках програми з інституційної розбудови Transparency International Ukraine, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції, та за підтримки програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.