Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. Від 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розроблення та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities / Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом восьми років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України, а у 2025 році запустила Європейський індекс міст.
Експерти програми розробляють якісну аналітику щодо різних аспектів взаємодії влади та громадян, прозорості та підзвітності в містах України. Зокрема йдеться про процеси деколонізації, житлову політику тощо.
У 2025 році програма «Прозорі міста» анонсувала запуск пілотного формату дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Його мета — оцінити, наскільки українські міста готові до євроінтеграції у сфері належного врядування, прозорості й підзвітності.
https://transparentcities.in.ua/
Чому замість Рейтингу прозорості 100 найбільших міст з’явився Європейський індекс міст?
З 2017-го програма «Прозорі міста» вимірювала стан місцевого врядування за допомогою Рейтингу прозорості. Це було всеохопне національне дослідження, яке дозволяло одночасно оцінювати 100 найбільших міст України за єдиними критеріями, порівнювати їх між собою і бачити загальну картину по країні.
Рейтинг дав містам зрозумілі орієнтири, а громадськості — спосіб перевіряти, наскільки відкрито працює місцева влада. Саме завдяки такому масштабному підходу багато практик прозорості поступово стали звичними для міських рад.
Але світ пішов уперед. Змінився і контекст, у якому працюють громади. Велика війна, нові вимоги до місцевого врядування, євроінтеграція і значно більша роль цифрових сервісів показали межі старого формату.
По-перше, Рейтинг фіксував стан справ лише раз на рік. Місто отримувало одну велику оцінку за попередній рік і водночас довгий перелік проблем у різних сферах. На практиці це часто означало, що змінювати потрібно багато і відразу, а ресурсів на це не вистачало.
По-друге, методологія оцінювання була відома заздалегідь. Це допомагало містам готуватися, але водночас залишало можливість підлаштуватися під конкретні критерії, виконуючи вимоги задля балів у рейтингу, а не користувацьких інтересів. Яскравий приклад — випадок із Тернополем, де аналітики зафіксували фальсифікацію даних на офіційному сайті міської ради задля додаткових балів. Відтоді програма не оцінює Тернопільської міської ради у своїх дослідженнях.
По-третє, оцінювання переважно спиралося на офіційні відповіді міських рад та їхні сайти без врахування користувацького досвіду та інтересів громадянина. Наприклад, документ міг бути оприлюднений у закутках сайту і його було неможливо знайти. Сервіс може існувати, але посилання на нього, наприклад, існує лише в новині дворічної давнини, а власне розділ для електронних сервісів не створено.
Також євроінтеграція поступово переходить із національного рівня на місцевий. Багато змін, пов’язаних із рухом України до ЄС, мають працювати у щоденній роботі міських рад — у послугах, бюджетах, відкритих даних, участі жителів і звітуванні влади. Поступово зростає роль стандартів, за якими працюють громади в ЄС — зрозумілих процедур, підзвітності та доброчесності. Тому нам було важливо оцінювати, наскільки практики міст наближаються до європейських стандартів місцевого врядування, але при цьому адаптовані до українського контексту.
Саме з цього і виросла потреба в новому форматі.
Рішення: Європейський індекс міст
У відповідь на ці зміни «Прозорі міста» запустили Європейський індекс міст. Він має показувати, чи виконує міська рада формальні вимоги та наскільки якісно працюють її рішення, сервіси та процедури на практиці. Для самих громад Індекс має бути орієнтиром: де вже є сильні практики і що варто змінити далі.
Оцінювання тепер відбувається поетапно. Протягом року ми окремо досліджуємо різні теми. Це дає містам час попрацювати з конкретними проблемами замість отримати наприкінці року один великий список зауважень. Є й елемент конкуренції: результати блоків виходять поступово, тому до завершення циклу загальна картина залишається інтригою.
Методологію публікуємо разом із результатами. Так місто не може заздалегідь підлаштувати сайт чи окремі документи під конкретний набір критеріїв. Усі громади проходять перевірку в однакових умовах. Це має мотивувати міські ради орієнтуватися на інтереси жителів і вимоги закону замість онувати окремі критерії лише заради кращої оцінки.
Джерел стало більше. Аналітики оцінюють сайти міських рад, набори даних, державні системи, портали та реєстри, частину великих масивів даних перевіряють автоматизовано. Окремо ми ще й проводимо медіааналіз звітування міськрад у піковий зимовий період і власні перевірки, зокрема роботи «гарячих ліній» і доступу до публічної інформації. Це допомагає зіставляти інформацію з різних джерел і бачити те, що не завжди помітно з офіційного сайту міста.
Вищими стали й вимоги до самих практик. Тепер недостатньо просто оприлюднити документ або запустити сервіс. Важливо, чи актуальна інформація, чи легко її знайти, чи можна нею реально скористатися.
Чому індекс Європейський?
Євроінтеграція все активніше переходить із національного рівня на місцевий. Багато змін, пов’язаних із рухом України до ЄС, мають працювати у щоденній роботі міських рад.
Саме на місцевому рівні люди отримують більшість публічних послуг, користуються електронними сервісами, бачать, як витрачаються кошти, долучаються до обговорення рішень і взаємодіють із владою. Тому якість місцевого врядування теж є частиною євроінтеграції.
На цій логіці й побудований Європейський індекс міст. Він перевіряє, наскільки практики українських міст відповідають європейським підходам до відкритості, підзвітності, участі жителів, цифрових послуг, управління фінансами, доброчесності та роботи з даними.
При цьому ми не копіюємо європейські моделі буквально. Методологія адаптує їх до українських умов і переводить загальні принципи у конкретні критерії, які можна перевірити на рівні міста.
Під час розробки Євроіндексу експерти спиралися на Принципи демократичного врядування Ради Європи, План для Ukraine Facility, звіти Європейської Комісії про розширення ЄС за 2023–2025 роки та інші євроінтеграційні документи.
Які зміни відбулись у Євроіндексі?
Єдині точки входу та часткова автоматизація
Одна з головних змін у Євроіндексі — те, як саме ми шукаємо інформацію. Тепер аналітики дивляться на сайти міської ради так, як це робить звичайний користувач. Людина не повинна знати структуру міської ради, назви департаментів чи вгадувати, в якому розділі захований потрібний документ.
Саме тому в методології з’явилися «єдині точки входу» — тематичні сторінки, де в одному місці зібрана основна інформація з конкретного питання. Наприклад, якщо людину цікавить бюджет, вона має знайти окремий зрозумілий розділ про бюджет. Якщо гуманітарна допомога — не шукати потрібні документи серед новин за кілька років чи в архіві документів.
Ми визначили 15 таких тематичних сторінок. Саме через них аналітики насамперед шукали потрібну інформацію.
У пілотному році ми ще робили винятки й у деяких блоках перевіряли весь сайт, якщо потрібної інформації не було у відповідному розділі. Але надалі вимоги будуть жорсткішими. Якщо сервіс або документ існує, але людина не може нормально його знайти, це вже проблема.
Це і є одна з важливих змін у підході: сайт має бути побудований за логікою жителя, а не за внутрішньою логікою міської ради.
Автоматизована перевірка через державні системи
Євроіндекс став глибшим і завдяки тому, що частину даних ми тепер перевіряємо автоматизовано через державні реєстри та системи.
У блоці відкритих даних аналітики працювали з кабінетами міських рад на data.gov.ua і перевіряли 30 наборів даних, важливих для євроінтеграції. Дивилися не тільки на те, чи файл взагалі оприлюднений, а й чи він актуальний, машинозчитуваний і чи відповідає вимогам Мінцифри.
Для оцінки публічних фінансів використовували дані Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі. Так можна було побачити не лише те, що міська рада розмістила на власному сайті, а й реальні дані про закупівлі та використання майна.
У блоці доброчесності аналітики працювали з даними НАЗК, реєстром декларацій, Єдиним порталом повідомлень викривачів, Порталом доброчесності та даними про справи Вищого антикорупційного суду через платформу «ВАКС вирішив».
Форми самооцінювання та дорожні карти
Наостанок Євроіндекс створив для міст практичні інструменти розвитку: завдяки розробленим формам самооцінювання будь-яка громада може самостійно протестувати власні практики та побачити слабкі місця. А детальні рекомендації показують міській владі конкретний алгоритм дій: які документи додати, як логічніше побудувати сторінку для зручності людей та як впровадити складні стандарти на практиці, перетворюючи публічні ресурси на комфортний цифровий простір для кожного мешканця.
Чому наше дослідження важливе?
Для держави Європейський індекс міст показує, як євроінтеграційні зміни працюють на рівні громад. Частину проблем міста можуть вирішити самостійно. Але є й такі, що повторюються в різних громадах і вже потребують рішень на національному рівні — наприклад, проблеми державних реєстрів, цифрової інфраструктури чи нечітких правил.
Для міжнародних партнерів Індекс може бути незалежним джерелом даних про те, як працюють громади, де їм потрібна підтримка і які практики справді дають результат.
Для громадських організацій і медіа це спосіб говорити про якість місцевого врядування через конкретні критерії й дані. Можна побачити сильні й слабкі місця міста, порівняти його з іншими та відстежити, чи змінюється ситуація з часом. Це важливий інструмент адвокації для змін у своїх містах.
Корисний Індекс і для самих громад. Дані, форми самооцінювання, BI-платформа та рекомендації допомагають міським радам самостійно побачити, що вже працює добре, де потрібні зміни. Зрештою, високі показники в дослідженні можуть стати додатковим аргументом, щоб налагодити конструктивну співпрацю з донорами та інвесторами.
Після пілоту Євроіндекс переходить до наступного етапу. Ми плануємо розширювати кількість міст до 50 найбільших, вдосконалювати автоматизоване оцінювання, розвивати BI-платформу та інструменти самооцінювання. Накопичені дані також будемо використовувати у консультаціях із громадами та в роботі з проблемами, які не можна вирішити на рівні одного міста.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.
Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.