15 червня всі країни Європейського Союзу дійшли згоди стосовно відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови «Основи» / Fundamentals. Про це йдеться в повідомленні ЄС. 

Це один із ключових етапів переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. Кластер «Основи» охоплює базові сфери функціонування держави: верховенство права, фундаментальні права, роботу демократичних інституцій, реформу публічного управління та економічні критерії. Саме тому його відкриття — це не просто формальний крок у переговорах, а початок нового етапу відповідальності для всієї системи публічного управління, зокрема для територіальних громад.

Для місцевого самоврядування це означає, що прозорість, підзвітність, доброчесність і участь жителів дедалі більше ставатимуть не лише рекомендаціями чи «кращими практиками», а практичними стандартами управління. Від якості їхнього впровадження залежатиме подальше просування України до членства в ЄС.

Ці зміни вже можна побачити через дані. У 2025 році програма «Прозорі міста» почала пілотувати новий формат дослідження готовності українських муніципалітетів до інтеграції з ЄС. Аналітики вивчають, як міста впроваджують європейські підходи у сферах відкритості, взаємодії з жителями, електронних сервісів, відкритих даних і публічних фінансів. Саме ці напрями безпосередньо пов’язані з тим, як кластер «Основи» проявлятиметься на місцевому рівні. Тож громади поза пілотним оцінюванням можуть самостійно перевірити себе на відповідність базовим принципам у цих тематиках.

Що це означає для територіальних громад?

Відкриття кластера «Основи» не змінить життя громад наступного дня. Однак встановлює нову філософію роботи місцевої влади. У центрі уваги будуть якість взаємодії з жителями, прозорість використання бюджетних коштів, підзвітність органів місцевого самоврядування, доброчесність посадовців, доступність адміністративних послуг та участь громадян у прийнятті рішень.

Перше пілотне дослідження «Прозорих міст» у цьому напрямі показує: навіть великі українські міста поки що проходять цей «євротест» лише частково. Середній рівень виконання 40 індикаторів дослідження «Відкритість та взаємодія з громадськістю» становить 53,5%. Найкращі результати продемонстрували Дніпро, Одеса та Львів, однак навіть ці міста не набрали більше двох третин від максимально можливої кількості балів. Це означає, що базова відкритість — доступність інформації про рішення, засідання, регуляторну політику, відновлення чи гуманітарну допомогу — залишається практичним завданням для громад. 

І ці питання лежать в основі європейського розуміння належного врядування. Для громад це означає потребу активніше переходити від формального виконання вимог до системної управлінської культури, у якій рішення є зрозумілими, процедури — відкритими, а результати — вимірюваними.

Окремий акцент буде на антикорупційних інструментах на місцевому рівні. Йдеться про відкриті дані, прозорі закупівлі, належне управління комунальним майном, запобігання конфлікту інтересів, публічність інвестиційних рішень та посилення громадського контролю за публічними фінансами.

Від «влади на місцях» до сервісної інституції

Євроінтеграційний процес поступово змінює філософію місцевого врядування. Громада має сприйматися не як об’єкт управління, а як спільнота жителів, перед якою влада звітує, з якою радиться і для якої надає якісні послуги.

Для жителів це має означати зрозуміліші рішення, ефективніше використання ресурсів, вищий рівень довіри до місцевих інституцій та більше можливостей впливати на розвиток громади.

У цьому контексті особливо важливою є повна імплементація Закону України «Про адміністративну процедуру». Він змінює підхід до взаємодії між людиною та владою і вимагає від муніципалітетів більшої передбачуваності, обґрунтованості та відкритості рішень.

Так само важливими залишаються цифровізація послуг для фізичних та юридичних осіб, відновлення відкритих і прозорих конкурсів на службу в органах місцевого самоврядування, розвиток антикорупційних механізмів, прозорість публічних інвестицій і закупівель, а також посилення культури регулярного звітування місцевої влади.

Цифровізація послуг — один із практичних вимірів переходу до сервісної моделі врядування. Дослідження «Прозорих міст» показало, що середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Електронні сервіси» становить 49,8%. Найкращі результати продемонстрували Київ, Львів і Харків. Водночас сам факт наявності окремих сервісів уже недостатній: важливо, щоб житель мав зрозумілу «єдину точку входу» — сторінку або платформу, де зібрані коректні посилання на доступні онлайн-послуги міста. 

Участь жителів: співавтори рішень

Однією з ключових змін має стати посилення громадської участі. Європейська модель врядування передбачає, що жителі не лише отримують інформацію про вже ухвалені рішення, а й мають реальні інструменти впливу на їх підготовку.

Це стосується розподілу публічних інвестицій, проведення публічних консультацій, підготовки стратегічних документів, обговорення бюджету, розробки комплексних планів просторового розвитку, реорганізації шкіл чи лікарень, роботи консультативно-дорадчих органів, електронних петицій, місцевих ініціатив і бюджетів участі.

Особливо показовою є сфера публічних фінансів. У відповідному дослідженні «Прозорих міст» середній рівень виконання критеріїв становив 44,4%. Найкращі результати показали Дніпро, Луцьк, Київ і Хмельницький, однак загалом міста продемонстрували невисокі результати для сфери, яка має високий суспільний інтерес і значні корупційні ризики. Найслабшими місцями стали не лише окремі бюджетні документи, а й комунікація та участь жителів у бюджетному процесі: жодне місто з вибірки не оприлюднило перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету, а 10 міст не опублікували протоколи громадських слухань щодо проєкту бюджету. 

Для громад це означає потребу вибудовувати системну, конструктивну, постійну взаємодію з жителями. Участь має ставати частиною повного циклу управління: від визначення проблеми до оцінки результатів.

Не декларації прозорості — доведені результати

Відкриття кластера «Основи» можна розглядати як іспит на зрілість для всієї системи публічного управління. Європейський підхід передбачає, що публічні кошти мають витрачатися не просто відповідно до процедур, а з чітким розумінням, яку проблему вони вирішують і який результат створюють для людей.

Для територіальних громад це означає більшу увагу до стратегічного планування, оцінки потреб жителів, моніторингу результатів, відкритості даних про витрачання коштів та публічного пояснення управлінських рішень.

Недостатньо просто декларувати прозорість чи доброчесність. Їх потрібно системно підтверджувати через відкриті дані, зрозумілі процедури, належне звітування, прозорі закупівлі, ефективне управління майном і реальні механізми громадського контролю.

Так, зокрема належно організовані в екосистему та опубліковані відкриті дані показують, наскільки прозорість є щоденною управлінською практикою. У дослідженні «Прозорих міст» середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Відкриті дані» становив лише 23,1% — це найнижчий результат серед уже проаналізованих напрямів. Найвищий показник мав Київ, далі — Луцьк, Кропивницький і Львів, тоді як Одеса і Полтава не набрали балів у цьому блоці. Це свідчить, що відкриті дані залишаються однією з найслабших ланок у підготовці громад до європейських стандартів врядування.

Якщо ж подивитися на це через призму доброчесності, відкриття кластера «Основи» запускає тривалий процес, у якому якість врядування стає не лише внутрішньою справою держави чи окремої громади, а предметом постійної оцінки за європейськими критеріями. Це звужує простір для непрозорих практик і водночас створює додаткові стимули для розвитку інституційної спроможності громад.

Відкриття переговорів за кластером «Основи» означає початок нового етапу, коли реформи у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, публічного управління та демократичного врядування стають предметом постійного моніторингу й оцінки з боку ЄС.

Окремий виклик — культура звітування місцевої влади. Дослідження публічного звітування органів місцевого самоврядування в 11 українських містах показало, що більшість міст не мають комплексного підходу до комунікації звітів. У 4 із 11 міст практично неможливо знайти згадки про звіти на власних майданчиках ради. Навіть там, де звіти публікують, вони не завжди працюють як інструмент підзвітності: їх складно знайти, вони написані бюрократичною мовою і часто не пояснюють жителям, що саме зроблено, які проблеми залишаються і якими будуть наступні кроки влади. 

Для громад — ще більше відповідальності за якість управління, використання публічних ресурсів і комунікацію з жителями. Локальне врядування дедалі більше оцінюватиметься не за формальними звітами, а за конкретними результатами: чи є рішення відкритими, чи зрозумілі процедури, чи працюють механізми участі, чи можна перевірити використання коштів і чи справді громада має вплив на власний розвиток.

Відкриття кластера «Основи» безпосередньо стосується територіальних громад, адже саме на місцевому рівні європейські стандарти врядування мають ставати щоденною практикою. Тому програма «Прозорі міста» розвиває Європейський індекс міст — інструмент, який допомагає оцінювати, наскільки українські громади наближаються до стандартів належного врядування ЄС.