17 вересня 2026, в 12:00
Європейські стандарти в 50 містах: які висновки року досліджень

З 2017-го програма «Прозорі міста» вимірювала стан місцевого врядування за допомогою Рейтингу прозорості. У 2025 році програма запустила нове пілотне дослідження — Європейський індекс міст. Його мета — оцінити готовність українських муніципалітетів до інтеграції з ЄС у сфері належного врядування, прозорості, підзвітності та громадської участі. У межах пілоту аналітики дослідили 10 обласних центрів і Київ у 6 тематичних блоках (субіндексах).

Експерти оцінили відкритість міст, роботу з електронними сервісами й відкритими даними, управління публічними фінансами, протидію корупції та рівень підзвітності, який став завершальним етапом аналізу. 

Та аналітики не обмежилися пілотною вибіркою: після кожного субіндексу вони виходили за межі вибірки 11 міст і тестували ключові показники на 20 обласних центрах та 50 найбільших містах України. Ці дослідження, зокрема, підсилюють висновки субіндексів цьогорічного пілотного дослідження:

  • Прозорість розподілу гуманітарної допомоги залишається слабким місцем у діяльності більшості муніципалітетів. Повний обсяг необхідної інформації (перелік отримувачів, критерії розподілу, звітність) у тематичному розділі, присвяченому гуманітарній допомозі, оприлюднили лише 3 із 50 міст — Миколаїв, Чернівці та Шостка. Поточний рівень висвітлення цього питання міськрадами все ще не відповідає вимогам часу в умовах повномасштабної війни.

 

  • Принцип «єдиної точки входу» застосовується вибірково. Тільки 18 із 50 міських рад організували розділ на офіційному сайті або створили окремий спеціалізований ресурс, де зібрали коректні посилання щонайменше на сім актуальних електронних сервісів. Із 19 обласних центрів лише дев’ять побудували сайти з урахуванням потреб користувачів.

Трохи краще міста впорались з тематичними розділами, присвяченими open data: 39 міст мають такий розділ на офіційних вебсайтах міськрад. І хоча акти та посилання на кабінет ради на Державному порталі оприлюднюють там досить активно, посилання на реальні сервіси, створені на основі цих даних, додали лише 5 міських рад.

 

  • Якість відкритих даних муніципалітетів — на низькому рівні. Наприклад, набір даних про тарифи на комунальні послуги створило відповідно до рекомендацій Мінцифри та вчасно оприлюднило на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних лише 1 із 50 міст — Київ. Через низьку якість і несумісність даних журналісти, дослідники, розробники електронних сервісів позбавлені можливості об'єднати дані органів місцевого самоврядування з порталу Data.gov.ua як на рівні регіону, так і на рівні країни.

 

  • Зворотний зв’язок із жителями досі часто лишається поза процесом ухвалення важливих рішень. Лише 13 із 20 обласних центрів забезпечили участь жителів у процесі ухвалення бюджету на 2026 рік. І тільки 10 зробили це у форматі бюджетних слухань, як того вимагає законодавство.

 

  • Спостерігаються суттєві прогалини навіть у формальній підзвітності муніципалітетів. Аналітики в 50 містах знайшли 41 річний звіт уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції щодо своєї діяльності на Порталі доброчесності. Причому лише 34 електронні форми були заповнені вчасно — до 10 лютого 2026 року.

Додаткові аналітичні матеріали щодо кожного блоку вже доступні на сайті програми «Прозорі міста»:

Відкритість:

Електронні сервіси:

Відкриті дані:

Публічні фінанси:

Доброчесність:

Підзвітність:

Також нагадаємо, що навіть ті міста, які не потрапили у вибірку 11 міст, можуть перевірити прозорість та ефективність своїх підходів завдяки формам самооцінювання міських рад, доступним за посиланням.

Наприкінці вересня програма «Прозорі міста» виходить на фінішну пряму і вже готує до презентації фінальний звіт. Експерти розкриють головні здобутки та провали муніципалітетів за підсумками дослідження, а також назвуть міста, які очолили пілотний Євроіндекс. 

Стежте за нашими анонсами!

Інші новини