Команда програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine здійснила робочий візит до Луцька. У межах поїздки відбулися зустрічі з представниками активного суспільного кластера міста та керівництвом Луцької міської ради. Також представники програми взяли участь в Сьомому Українському урбаністичному форумі, присвяченому сучасним викликам міського розвитку в умовах війни. Мета візиту — зібрати у місті зворотний зв'язок про взаємодію влади та громадян, обговорити результати досліджень прозорості, презентувати нові підходи у межах пілоту Європейського індексу міст.
Луцьк здобув високі позиції в останньому Рейтингу прозорості — місто посіло 3-тє місце з результатом у 76 балів, що свідчить про стабільний прогрес у відкритості та підзвітності.
Загалом міста Волині демонструють різнорівневі результати: «частково прозорий» Володимир опинився на 16-му місці з 60,5 бала, «непрозорі» Ковель — на 34-му з 45,5 бала, а Нововолинськ із 32,5 бала посів лише 66-ту позицію. Середній рівень прозорості області – 53,6%, що вище, ніж у сусідньої Рівненщини (43,9%) чи Житомирщини (47,4%) і Львівщини (40,25%), де, утім, виділяється сам Львів із високим результатом — 75 балів.
На зустрічі з представниками громадянського суспільства стало зрозуміло, що в Луцьку активні містяни часто реалізовують ініціативи через співпрацю з департаментами міської ради, а от інструменти участі – петиції, громадські слухання, бюджет участі – не завжди працюють як належить. Водночас громадський сектор міста демонструє силу горизонтальних зв’язків: у місті відкриваються громадські простори, реалізовуються культурні, медійні та бізнесові проєкти. Представники ГО зазначили, що готові бути партнерами для міськради – моніторити проблеми, тестувати рішення й швидко давати зворотний зв’язок.
Ці та інші теми також обговорювали у стінах міської ради. Під час візиту Луцька міська рада продемонструвала готовність до діалогу й відверто поділилася як сильними сторонами своєї роботи, так і проблемами.
На думку міської ради, до ключових досягнень можна віднести стовідсотковий електронний документообіг, високу якість наборів відкритих даних, системність у публікації рішень ради та виконкому тощо. Луцьк став прикладом для інших громад у сфері цифровізації транспорту — від безготівкової оплати проїзду до контролю перевізників — і продемонстрував результативність у залученні грантових ресурсів на проєкти благоустрою та міжнародне партнерство.
Згідно з Рейтингом прозорості-2024, серед сильних сторін Луцька: відкритість міської ради (95,2%), ефективна взаємодія з громадськістю (86,7%) та кадрова політика й доброчесність (85,7%). Водночас місто має простір для вдосконалення у сферах надання послуг громадянам (58,3%), реагування на виклики війни (63,9%) та прозорості бюджету і закупівель (64,7%).
Під час розмови керівниця напряму Олеся Коваль визнала внесок міської ради у прозорість, але й надала рекомендації для покращення, сформовані експертами програми. Вони стосуються створення єдиної точки входу на сайті з чітко структурованими розділами за темами (бюджет, регуляторна політика, електронні послуги, підтримка ветеранів тощо), уніфікації публікації анонсів комісій та архіву цієї інформації, визначення головної сторінки для ветеранських сервісів, а також запровадження стандартів реагування на запити мешканців у соцмережах.
«Критика потрібна навіть містам, які вже досягли високих результатів у прозорості. Роль влади – постійно працювати над посиленням взаємодії із суспільством, роль громадськості – тримати місцеве керівництво у здоровому тонусі, надаючи йому змістовний дорослий фідбек. Бо якщо зупинитися на досягнутому, починається відкат. Прозорість — це процес, а не разовий успіх, і він вимагає постійної уваги та вдосконалення», – наголосила Олеся Коваль.
Фото з Facebook-сторінки Волинського регіонального відділення Асоціації міст України
Представники Луцької міської ради погодилися із важливістю як критики, так і більшості рекомендацій та пообіцяли вже найближчим часом оновити підходи та зробити сторінки вебсайту більш структурованими. Міська влада пояснила, що її пріоритетом залишається поєднання підтримки Збройних сил та одночасне утримання базової інфраструктури і якості життя мешканців. І часом це створює напругу у спілкуванні з мешканцями, оскільки суспільство поляризоване та потребує особливо справедливого та дбайливого ставлення.
Наші спостереження за локальним контекстом у Луцьку перегукнулися і з враженнями від Ukrainian Urban Forum 2025. Виступи панелістів підтвердили головне: «людський масштаб» у відновленні міст має стати щоденною практикою, а не гаслом. Ключ до стійких громад – це дані, участь і співтворення рішень. Демографічна криза, виїзд молоді, кадровий дефіцит і відсутність інклюзії вимагають не формальних консультацій, а справжньої залученості мешканців у планування та розвиток на місцях. Баланс між обороною, відкритістю та розвитком, рівний доступ до послуг і прозорість інституцій — це не лише про комфорт, а й про довіру й здатність утримати людей у містах. Наше завдання — допомогти громадам перетворити відкритість, інклюзію та спільне проєктування на базову норму міського управління.
Нагадаємо, Луцьк увійшов до пілотної групи Європейського індексу міст, який цього року охоплює 11 громад. Блок «Відкритість міських рад» уже оцінений, і до кінця жовтня 2025 року будуть оприлюднені проміжні результати. Наступні модулі дослідження включатимуть питання електронних сервісів, відкритих даних, бюджету, а також політики запобігання корупції. Пілотне оцінювання дозволить перевірити нову методологію та закласти основу для масштабного дослідження у 2026 році.
Активність відбулася за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідної антикорупційної програмиа Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.