Одеса не отримала жодного бала у дослідженні Transparency International Ukraine, що стосувалося відкритих даних. Такий результат програма «Прозорі міста» зафіксувала станом на кінець року за підсумками перевірки 40 індикаторів, що відповідають європейським підходам до open data.

Середній рівень виконання блоку «Відкриті дані» серед 11 досліджених міст становить 23,1%. Для порівняння, найвищий результат продемонстрував Київ — 44,3 бала зі 100 можливих. Одеса разом із Полтавою показала найнижчий результат.

Експерти оцінювали:

• наявність на офіційному сайті міської ради окремого розділу «Відкриті дані» як «єдиної точки входу»;
• публікацію в цьому розділі ключових документів, що регулюють політику open data;
• наявність узагальненої інформації про електронні сервіси, створені на основі відкритих даних;
• оприлюднення 30 «євроінтеграційних» наборів в електронному кабінеті міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua);
• дотримання під час оприлюднення наборів даних принципів оперативності та інтероперабельності.

Чому Одеса отримала 0 балів

Станом на грудень 2025 року на офіційному сайті муніципалітета був відсутній окремий тематичний розділ з узагальненою інформацією про відкриті дані.

«Архітектура сайту Одеської міської ради побудована за принципом розподілу інформації між десятками структурних підрозділів. Цей принцип не відповідає європейським підходам до орієнтації на користувача (user-centricity) та створення «єдиних вікон» (single points of contact), які передбачають розробку зручних і постійно оновлюваних тематичних розділів з усією потрібною інформацією та правильними посиланнями на документи й ресурси», — зазначила старша аналітикиня програми Юлія Сисоєва.

Також на момент вивантаження наборів даних електронний кабінет Одеської міської ради на data.gov.ua виявився порожнім. А це означає, що муніципалітет або взагалі не оприлюднює відкриті дані, передбачені постановою КМУ № 835, або не дотримується принципу «єдиного вікна», продовжуючи хибну практику поширення даних через десятки кабінетів структурних підрозділів.

Загалом дослідження показало системну проблему: складова, пов’язана з наявністю місцевої політики open data (48,8%), виконується втричі краще, ніж складова, пов’язана з реальним оприлюдненням і якістю наборів (15,9%).

Із 270 «євроінтеграційних» наборів, які мали бути оприлюднені в 9 міських кабінетах на data.gov.ua, фактично були знайдені 148 (55%). Лише 6 наборів (2,2%) відповідали всім рекомендаціям Мінцифри щодо своєчасності, структури та інтероперабельності.

Дослідження показало, що частина бар’єрів для міст лежить на національному рівні. Мінцифри є центральним органом, який формує та реалізує державну політику у сфері відкритих даних і відповідає за розвиток державної інфраструктури доступу до них — зокрема, за належне функціонування та підтримку Єдиного державного вебпорталу відкритих даних data.gov.ua (включно з правилами публікації, модерацією наборів і технічною інтеграцією).

Також дослідження зафіксувало, що регулярне автоматичне перенесення (харвестинг) даних із місцевих порталів відкритих даних на data.gov.ua не було налагоджене на щомісячній основі, тому частина міст, які публікують дані не безпосередньо на data.gov.ua, могли втрачати бали саме через «технічний розрив» між локальними порталами та державним. Це питання перебуває в зоні відповідальності державної інституційної та технічної спроможності.

Водночас для Одеси ключовою причиною нульового результату є відсутність наповнення електронного кабінету міської ради на data.gov.ua та відсутність «єдиної точки входу» на офіційному сайті — тобто ті елементи, які залежать передусім від управлінських рішень і організації роботи міської ради.

Для Одеси, як і для інших міст, програма рекомендує:

1. У відповідності до оновленої постанови № 835 затвердити Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, із чітким визначенням відповідальних структурних підрозділів, форматів і частоти оновлення.
2. Створити на офіційному сайті міської ради окремий розділ «Відкриті дані» як «єдину точку входу».
3. В цьому розділі надати посилання на усі ключових документи, що регулюють політику open data в міській раді.
4. Поширити інформацію про сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС.
5. Оприлюднювати та постійно оновлювати набори даних ОМС винятково в електронному кабінеті «Одеська міська рада» на data.gov.ua.
6. Забезпечити відповідність назв і структур наборів рекомендаціям Мінцифри.
   
   

Команда програми підготує та офіційно спрямує для кожної міської ради індивідуальні рекомендації, які слугуватимуть дорожньою картою для покращення роботи з відкритими даними. 

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна на сайті програми, так само і з оцінками за індикаторами для кожного міста.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.