Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14412, який має визначити чіткі правила розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів, а також між місцевим самоврядуванням та органами виконавчої влади. Документ є частиною виконання зобов’язань України в межах євроінтеграції та Ukraine Facility.

Законопроєкт покликаний усунути дублювання функцій між різними рівнями влади, підвищити ефективність управління та якість публічних послуг. Документ ґрунтується на принципах субсидіарності та децентралізації — тобто передбачає передачу повноважень на той рівень, який найближчий до громадян і здатний ефективно їх реалізувати.

Серед ключових новацій — чітке розмежування власних і делегованих повноважень, визначення критеріїв їх розподілу та запровадження системи багаторівневого врядування (центральний, регіональний, субрегіональний і базовий рівні). Документ також закріплює принцип зв’язку між повноваженнями, ресурсами та відповідальністю.

Окремо законопроєкт систематизує базові дефініції публічного врядування: визначає самостійність місцевого самоврядування, механізм делегування повноважень, коло органів влади, а також межі їхньої автономії та відповідальності.

Після набуття чинності законом уряд протягом року зобов’язаний провести ревізію законодавчої бази щодо функцій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Мета перевірки — привести норми у відповідність до закладених у законі принципів. Кабмін повинен підготувати і подати зміни до законів, щоб забезпечити узгодженість галузевого законодавства з новими положеннями.

Експерти Transparency International Ukraine звертають увагу на ризики: частина норм має рамковий і декларативний характер, а також бракує чітких механізмів їх реалізації, вирішення спорів і визначення відповідальності за порушення розмежування повноважень. Це може призвести до збереження правової невизначеності та навіть посилення централізації через нечіткі формулювання.

В організації рекомендують народним депутатам доопрацювати законопроєкт до другого читання, зокрема передбачити чіткі критерії застосування принципу субсидіарності, прозорі процедури вирішення спорів щодо компетенції, а також визначити відповідальність за порушення розмежування повноважень. 

Без цих змін існує ризик, що закон залишиться формальністю і не забезпечить реальної інституційної трансформації публічного врядування. За оптимістичного сценарію ж ця ініціатива стане важливим кроком до формування зрозумілої архітектури публічного врядування та наближення України до стандартів ЄС.