30 вересня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати пілотного Європейського індексу міст. Жодне з 11 досліджених міст не продемонструвало високого системного результату: найвищий показник — 55,3 бала зі 100 — отримав Київ. Аналітики дослідили 10 обласних центрів і Київ за шістьма напрямами: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність та протидія корупції, підзвітність, та дійшли висновку, що українські міста мають сильні окремі практики, але їм бракує системності.
Під час дискусії учасники говорили про те, чого українським містам не вистачає для подальшого наближення до європейських стандартів та які практики місцевого самоврядування вже сьогодні можуть бути корисними для муніципалітетів.
Виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик пояснив, що європейська інтеграція не може залишатися винятково темою переговорів на рівні держави. Це має стати національним рухом, в який залучені всі — від громади і громадянина до уряду і службовців.
«Європейська інтеграція не має залишатися лише експертною дискусією про бенчмарки, переговорні розділи чи умови. Важливо, щоб на всіх рівнях було розуміння, що євроінтеграція означає на практиці. Адже стандарти, які ухвалюються на національному рівні, зрештою реалізуються локально — там, де влада найближча до людей»
Одним із ключових викликів залишається перехід від окремих успішних рішень до сталої моделі управління. Представляючи висновки дослідження, Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста», звернула увагу на нерівномірність результатів і відсутність високих загальних показників. Навіть Київ не зміг досягти загальних 75 балів і проявити повною мірою лідерство у цьому дослідженні.
«Ми не побачили жодного міста, яке однаково добре працювало б у всіх досліджених напрямах: у кожного є сильні сторони, але водночас і суттєві слабкі місця. Часто вимоги виконуються формально, без достатньої уваги до змісту, якості та користі для жителів. І коли ми перевірили частину показників уже на 50 містах, побачили ті самі проблеми. Це свідчить про брак системності в підходах до управління».
Про значення зовнішньої оцінки для самих міських рад говорив керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний. За його словами, результат Києва став наслідком п’яти років роботи, протягом яких у структурних підрозділах міської влади формували єдиний підхід до публічності. Водночас місту бракувало зовнішнього зворотного зв’язку, який дав би змогу зрозуміти, чи правильним шляхом воно рухається.
«Багато років ми працюємо над питаннями публічності… Водночас нам бракувало зовнішнього зворотного зв’язку — розуміння, чи правильним шляхом ми рухаємося і чи дають наші зміни результат. Те, що Київ посів перше місце, свідчить, що зміни нормативних підходів, системна робота та переконання керівників у необхідності цих змін дали результат… Ми готові боротися і далі за те, щоб ми пройшли цей шлях якомога швидше і з кращими результатами», — додав Загуменний.
Попри те, що Київ випередив інші міста, у столиці є чимало прогалин, які необхідно закрити. Зокрема Олеся Коваль нагадала про невиконання вимоги законодавства щодо звітування міського голови перед громадою двічі на рік. Керівник апарату КМДА запевнив, що знає про суспільний запит на зустріч з міським головою і працює над тим, щоб звітування відбулося.
«І звіт, і вимоги, які були поставлені в петиції, вони будуть враховані. Для нас це так само пріоритет. І сьогоднішній захід — ще одне підтвердження, що це має бути, і має відбутися цього року. Ми над цим працюємо», — зазначив Загуменний.
Серед міст, що досягли найбільшого прогресу у повторних оцінюваннях відкритості та е-сервісів, — Полтава. Секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова назвала участь міста в дослідженні можливістю побачити реальний стан справ і визначити точки зростання. Вона також звернула увагу на підхід «Прозорих міст» до оцінювання інформації з позиції звичайного користувача. На її думку, людина повинна мати змогу зайти на сайт міської ради, знайти необхідне та розібратися в інформації без знання бюрократичних процедур.
«Для нас результати дослідження — не привід сперечатися з оцінкою, а точка зростання. Місто отримує конкретні рекомендації і розуміння, де саме потрібно змінювати процеси. У Полтаві ми вже сформували окремий напрям роботи, закріплюємо відповідальних, переглядаємо внутрішні підходи й постійно відстежуємо прогрес... Особливо важливо, що оцінювання дивиться на місто очима людини: інформацію має бути легко знайти й зрозуміти без знання внутрішньої бюрократії», — переконана Ямщикова.
Олександр Солонтай, експерт з питань місцевого самоврядування та регіональної політики, окремо відзначив розвиток методології дослідження. На його думку, цінність Європейського індексу міст полягає, зокрема, в тому, що він допомагає переводити такі поняття, як відкритість, доброчесність чи європейські принципи врядування, у конкретні показники та практики.
«Я радий, що Рейтинг прозорості продовжує жити й розвиватися в новому продукті. З роками він еволюціонує, вдосконалюється і стає значно глибшим методологічно. Те методологічне поглиблення, яке ви презентуєте цього року як Європейський індекс міст, — справді дуже потужний і важливий крок»
Водночас він наголосив, що євроінтеграція має цілком практичний вимір на рівні кожної громади. Міста можуть демонструвати відповідність європейським принципам через конкретні управлінські рішення.
«Ми всі хочемо збільшити кількість фондів і структур, з якими співпрацюють наші громади і міста. Тоді постає питання: що нам для цього робити? Передусім — показувати свою громаду як європейську, прозору й відкриту», — додав Солонтай.
На необхідності дорослого діалогу та прозорості міської влади наголосив і журналіст-розслідувач Павло Лісниченко. На його думку, не завжди посадовці мають особисто пояснювати кожне рішення чи проблему. Частину цієї функції можуть виконувати незалежні медіа — за умови, що влада забезпечує їм доступ до інформації та не перешкоджає роботі.
«Щоб не доводилося окремо комунікувати кожну проблему — умовно, кожну яму на дорозі, — інколи достатньо просто дати журналістам можливість якісно робити свою роботу. Бо якщо влада сама не пояснює, що відбувається, інформаційний вакуум усе одно буде заповнений. Журналістів і медіа не варто сприймати як опонентів чи ворогуючу сторону. Навпаки, у більшості випадків вони готові говорити не лише про проблеми, а й підсвічувати позитивні результати. Головне, щоб ці результати були підтверджені фактами», — зазначив Лісниченко.
Втім, відкритість влади не зводиться лише до комунікації з медіа. Вона потребує системної роботи з містянами: зрозумілих стратегій, послідовного виконання рішень і регулярного звітування про результати. На цьому наголосив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. Водночас він звернув увагу, що українські міста вже мають значний досвід роботи в кризових умовах, яким можуть ділитися з європейськими муніципалітетами.
«Десь містам бракує системності, десь бракує стратегічного бачення, але є й практики, яких ми точно можемо навчити європейські міста. І тому цей проєкт насправді і про нашу внутрішню інституційну спроможність, яку разом — наша команда, експерти і місцеве самоврядування — можемо зрощувати в Україні»
Учасники дискусії дійшли висновку, що містам потрібно посилювати системну відкритість, прозорість і орієнтацію на потреби людей. Не менш важлива й якісна комунікація з містянами та медіа.
Це вигідно і самим міським радам: коли інформацію легко знайти й зрозуміти, рішення належно пояснені, а журналісти мають доступ до даних, зменшується потреба в додаткових запитах і тлумаченнях. Водночас така відкритість допомагає зміцнювати довіру містян і партнерів — як в Україні, так і за її межами.
Європейський індекс міст надалі масштабуватиметься. Програма планує перейти до оцінювання 50 українських міст за сімома напрямами, а також продовжувати консультації з муніципалітетами. Міста, які не брали участі в пілотному дослідженні, вже можуть використовувати розроблені програмою форми самооцінювання, щоб перевірити власні практики та визначити напрями для покращення.
Презентація Євроіндексу 2025
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.