13 серпня у Полтаві програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine представила результати оцінювання Полтави, Кременчука, Горішніх Плавнів, Лубен і Миргорода. Аналітики дійшли висновку, що міста області вже значно краще відкривають інформацію, але слабшими залишаються підзвітність, робота з відкритими даними, пояснення бюджетних рішень і звітування.
Полтава входить до вибірки 11 муніципалітетів, на яких «Прозорі міста» тестують Європейський індекс міст. У серпні команда повторно оцінила місто, а також окремо проаналізувала базові практики прозорості та підзвітності ще чотирьох громад області. Повні результати Європейського індексу міст програма представить у вересні.
Керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль звернула увагу, що громади працюють в умовах війни, браку кваліфікованих працівників , ресурсів і часу. Водночас через воєнний стан і відсутність виборів зростає значення інших способів контролю за місцевою владою: звітування, доступу до інформації, консультацій та реальної участі містян. Євроінтеграція також ставить перед громадами вимогу робити місцеві процедури, сервіси й дані зрозумілішими для людей.
«Міста Полтавщини навчилися помірно відкривати інформацію. Тепер потрібно навчитися будувати дорослі сталі відносини. Такі стосунки потрібні, щоб прийняті рішення були більш ефективними та з урахуванням думки містян, а взаємодія з владою не зводилася до формального залучення», — зазначила Олеся Коваль.
Водночас очільниця Полтавської громади Катерина Ямщикова зауважила, що для працівників міської ради внутрішні процеси й процедури можуть бути зрозумілими, але житель не повинен витрачати час на те, щоб у них розбиратися:
«Коли ти працюєш усередині цієї структури, тобі зрозумілі теми, терміни й те, як рухаються ті чи інші процеси. Але зовсім інша ситуація, коли ти житель громади, який не зобов’язаний розбиратися в усіх бюрократичних процедурах. Людина повинна мати простий і спокійний доступ до інформації, а сама інформація має бути доступно подана».
За словами Ямщикової, зовнішній моніторинг допомагає місту побачити слабкі місця й визначити, що саме варто змінювати. Вона зазначила, що за пів року роботи Полтаві вже вдалося зрушити частину процесів.
Результати по інших містах області показали різні сильні й слабкі сторони. Кременчук забезпечив звітування міського голови з можливістю для жителів ставити запитання та оприлюднив письмові й відеоматеріали. У Лубнах доступна інформація про моніторинг Стратегії розвитку. Миргород провів відкрите звітування міського голови. Водночас у містах залишаються проблеми з бюджетною підзвітністю, доступністю базових документів, стратегічним плануванням та відкритими даними.
Старший проєктний менеджер Антикорупційної ініціативи ЄС Олег Черненко наголосив, що дослідження мають сенс тоді, коли міська влада готова використовувати їх для реальних змін.
«Формальні зміни — найгірше, що може бути. Вони демотивують і нас, і жителів, і навіть частину працівників міської ради, які хотіли щось змінити», — сказав він.
Окремо під час дискусії говорили про комунікацію влади з містянами під час війни. Якщо рішення не пояснюються вчасно й зрозуміло, інформаційний вакуум швидко заповнюють інші джерела. Тому міській владі важливо працювати не лише з тим, що вона хоче повідомити, а й з тим, на що є реальний запит у громади.
Представниця громадського сектору Наталія Дерябіна звернула увагу, що громадські організації часто допомагають людям знайти інформацію про послуги й програми на сайтах міських рад. Це особливо важливо для тих, хто не користується сучасними гаджетами або самостійно не може знайти потрібний сервіс. Тому зрозуміла структура сайту й актуальна інформація мають цілком практичне значення.
За підсумками оцінювання «Прозорі міста» рекомендували громадам регулярно звітувати про виконання стратегій, краще структурувати ключову інформацію на сайтах, розвивати взаємодію з містянами, посилити бюджетну підзвітність і прозорість управління гуманітарною допомогою.
Міські ради також можуть скористатися формами самооцінювання «Прозорих міст», перевірити власні практики за ключовими напрямами й отримати орієнтири для подальшої роботи.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.