11 червня місцева влада, регіональні медіа, громадські організації та експерти сіли за один стіл, щоб розібратися: чи справді міські ради звітують перед громадою — і якщо так, чому мало хто це помічає. 

Ініціатором розмови стала програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, яка спільно з Центром контент-аналізу провела перше в країні медіадослідження публічного звітування органів місцевого самоврядування. 

Висновок однозначний: звіти існують, але результати роботи влади не завжди доходять до громади, оскільки міста використовують різні елементи та формати комунікації здебільшого без системних підходів.

У регіональні медіа та соцмережі звітна інформація потрапляє значно рідше, ніж на офіційні ресурси міських рад. Коли таки з’являється — переважно написана канцелярською мовою без адаптації для широкої аудиторії.

Найбільший резонанс отримали звіти міських голів Дніпра і Львова. Обидва очільники міст є публічними фігурами з великою аудиторією, однак реакція на їхні звіти відрізнялася. У Львові обмежений доступ до заходу спричинив критику в соцмережах, тоді як у Дніпрі звітування не викликало такого рівня публічної дискусії.

Іншу проблему підсвітили Харків, Одеса і Кропивницький: там взаємодія з жителями була слабшою, хоча документи часто залишалися формально доступними.

Там, де звіти все ж потрапляли до преси, міських голів цитували у трьох чвертях усіх матеріалів — тоді як у соціальних мережах пряма мова посадовців з'являлася значно рідше. Загалом регіональні медіа часто відтворювали офіційну комунікацію — передруковували пресрелізи й рідше готували власні аналітичні матеріали. 

В умовах війни органи місцевого самоврядування отримують більше відповідальності й ухвалюють рішення, які напряму впливають на життя громад. Саме тому жителі потребують більшої відкритості щодо того, як ці рішення ухвалюються та реалізуються.

Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора TI Ukraine, наголосила: в умовах війни, коли вибори не проводяться, а суспільний договір ускладнюється, громадський контроль стає важелем стримування і противаг. Інформаційний вакуум у цьому контексті — не просто комунікаційна проблема, це ухвалення рішень без достатньої кількості даних. Коли люди не знають, чи готується місто до опалювального сезону, вони ухвалюють рішення на основі чуток, а не фактів. «Підзвітність — це не про слабкість чи формальність. Це ресурс, який при правильному використанні посилює всіх», — підкреслила вона.

За словами Анастасії Мазурок, проблему підзвітності неможливо вирішити зусиллями лише однієї сторони.

«Складні проблеми не долаються в простий спосіб. Коли ми хочемо досягати якісних змін, важливо знаходити союзників серед різних стейкхолдерів і спільно шукати нові рішення. Саме в такій співпраці народжується найбільше сили та синергії», — зазначила вона.

Водночас комунікаційні команди органів місцевого самоврядування стикаються з численними викликами та обмеженнями, тому важливо мати зовнішню оцінку своєї роботи, щоб поглянути на результати з іншої перспективи.

«Такі дослідження насправді дуже важливі, вони дають нам привід замислитися над тим, що ми можемо змінити, і допомагають краще оцінити результати нашої роботи», — зазначила Катерина Баранова, начальниця управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА.

За словами Катерини Баранової, крім питання ресурсів, додатковим викликом залишається конкуренція за увагу з сумнівними телеграм-каналами та протидія дезінформації. Тож попри те, що інформації про роботу міста публікується багато, вона часто губиться в загальному інформаційному потоці. 

Водночас сама кількість повідомлень не гарантує, що звітна інформація буде поміченою і зрозумілою для жителів. Саме тому питання не лише в обсязі комунікації, а й у її форматі, мові та каналах поширення. Окрема роль у цьому процесі належить регіональним медіа. Саме вони можуть перекладати складну управлінську інформацію на зрозумілу для мешканців мову та створювати простір для змістовного діалогу між владою і громадою. 

На цьому наголосила шеф-редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова. «Мені дуже імпонує, коли можна написати людською мовою — і тобі людською мовою відповідають. Коли є відкритість до діалогу з обох сторін, медіа можуть перекладати звіти на зрозумілу мову для громади, щоб люди були в курсі того, що відбувається в місті», — сказала вона.

Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов пояснив результати дослідження серед іншого тим, що посадовці часто сприймають підзвітність не як можливість для діалогу, а як потенційний ризик.

«Кожен звіт — це оцінка діяльності керівника, а будь-яка оцінка передбачає можливість критики. Саме тому далеко не всі органи влади охоче й завчасно анонсують свої звіти та зацікавлені в широкому обговоренні їхніх результатів», — зазначив він.

На його думку, особлива цінність таких досліджень полягає в тому, що вони створюють спільну аналітичну основу для подальших змін.

«Є аналітичні матеріали, на які можна спиратися, робити висновки та змінюватися. Сподіваюся, це дослідження стане ще однією цеглинкою у розбудові діалогу між владою та громадою», — підсумував Стуканов.

Вирішення проблеми учасники дискусії пов’язують не лише з наявністю політичної волі та ресурсів, а й із готовністю шукати нові канали комунікації з людьми. СЕО комунікаційної агенції u.comms Уляна Колодій наголосила, що сьогодні довіра громадян дедалі частіше формується поза межами офіційних ресурсів.

«Якщо є бажання, щоб інформація справді доходила до людей, потрібно йти в інші формати та канали комунікації, працювати з лідерами думок, волонтерами, ветеранами та іншими спільнотами, яким довіряють люди. Якщо є бажання і сміливість вести відкритий діалог, то навіть найскладніші комунікаційні завдання стають значно простішими», — наголосила вона.

Експерти не лише зафіксували поточний стан публічного звітування в українських містах, а й запропонували практичні рекомендації для покращення комунікації між владою, медіа та громадами. «Прозорі міста» підготували рекомендації для всіх міських рад, а також персоналізовані дорожні карти для кожного з 11 досліджуваних міст. Повний запис дискусії доступний на YouTube-каналі та Facebook-сторінці програми.

Довідково

Дослідження охопило період з грудня 2025 по березень 2026 року — пік звітного сезону для місцевої влади. Аналітики розглянули 11 міст: десять обласних центрів і Київ. Для кожного моніторили офіційні ресурси міської ради та міського голови, п'ять провідних регіональних онлайн-видань, представництво Суспільного мовника, а також дискусії у Facebook, Instagram і TikTok. Детальніше про результати — у презентації.